Справа № 2-а-3881/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 26 квітня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі  головуючого – судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про визнання дій неправомірними, стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

                                                в с т а н о в и в :

29 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що йому як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2010 році йому така надбавка не нараховувалась і не виплачувалась, так як дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закону), Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» була зупинена. Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у цій частині визнано неконституційними.

Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату надбавку до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону за період в межах позовної давності та з урахуванням виплачених сум.

Відповідачем подано до суду письмове заперечення на позов в якому зазначено, що позивачу як дитині війни щомісячно у 2010 року було виплачено надбавку до пенсії в розмірі 49,80 грн. згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік". На підставі ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком при визначенні розмірів пенсій згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуватись не може. Крім цього, Управління не є розпорядником коштів Державного бюджету України, а тому не може задовольнити вимоги позивача. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону, є дитиною війни, що стверджується паспортом позивача та пенсійним посвідченням.

У зв’язку з цим він, в силу ст.6 Закону має право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої, за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі, позивачу як дитині війни, надбавка до пенсії у 2010 році виплачена у значно меншому, ніж передбаченому ст.6 Закону, розмірі, а саме по 49,80 грн. щомісячно.

Після визнання рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положень п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та від 22 травня 2008 року положень п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинялась дія ст. 6 Закону, неконституційними, жодними іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення ст.6 Закону не змінювались. Не змінились ці положення ст.6 Закону і Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік».

Те, що позивачу й на час постановлення рішення виплачується щомісячна соціальна допомога як дитині війни в розмірі визначеному ст.6 Закону, відповідачем не доведено.

Зазначене свідчить про обов’язок відповідача нараховувати і виплачувати позивачу у 2010-2011 роках надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і ця надбавка має бути виплачена в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 29 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року включно з врахуванням виплачених йому сум.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії у вказаному розмірі є протиправними.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімальної пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.  

Посилання відповідача на те, що Управління не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, так як згідно п.2.1 „Положення  про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

Не мають правового значення і його твердження про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів надбавок до пенсії як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 29 вересня 2010 року по 29 березня 2011 року включно, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула