Справа № 2-а-2831/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 26 квітня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

в с т а н о в и в :

12 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі в якому зазначає, що він проживає в АДРЕСА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення та є непрацюючим пенсіонером.          

У зв’язку з цим, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем йому повинне виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Управлінням йому на порушення вимог зазначеної статті Закону згадане підвищення виплачуються в значно меншому розмірі.

Просить суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як це передбачено ст. 39 Закону за період в межах строку позовної давності, до зміни законодавства, яке передбачає такі виплати.

Відповідачем подано до суду письмове заперечення в якому він позов не визнав та зазначив, що при виплаті позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону, він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування такої виплати відповідно до Закону з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, якою встановлено розрахункові величини для обчислення розміру такої виплати.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам які працюють на територіях радіоактивного забруднення, а саме у зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється доплата у розмірі 1050 тис. карбованців.

Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до згаданого Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Крім цього, управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України та не наділено правом приймати законодавчі акти загальнодержавного значення.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає в АДРЕСА_1, є непрацюючим пенсіонером.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, листом відповідача та довідкою Мельнико-Мостищинської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області.

Вказаний населений пункт, відповідно до Переліку населених пунктів віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року віднесено до зон гарантованого добровільного відселення.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Вказані розміри підвищення до пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому дана стаття Закону залишилась чинною в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки, поданого письмового заперечення та листа виплачував позивачу підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншим.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розміру підвищення до пенсії застосуванню підлягає ст. 39 Закону, а не згадана постанова, оскільки остання істотно звужую обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону в розмірі двох мінімальних заробітних плат із врахуванням ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», і цей перерахунок має бути здійснений в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 12 вересня 2010 року, з урахуванням виплачених сум, до настання обставин, з якими Закон пов’язує припинення таких виплат.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії в такому розмірі є неправомірними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі.

Не мають правового значення і твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій як на причину невиконання державою взятих на себе зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

    Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 12 вересня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нараховувати та виплачувати позивачу ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з врахуванням ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» і виплачених сум за період з 12 вересня 2010 року до настання обставин, з якими Закон пов’язує припинення таких виплат.      

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула