Справа № 2-213/11 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В.

Провадження № 22-ц/0390/571/11

Категорія:41 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді Антонюк К.І.

          суддів Русинчука М.М., Матвійчук Л.В.

          при секретарі Семенюк О.А.

з участю представників позивача –ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про вселення, за апеляційною скаргою позивача –ОСОБА_5 на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.02.2011 року в позові ОСОБА_5 про визнання відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 втратившими право користування жилим приміщенням відмовлено.

Зустрічний позов задоволено. Вселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 54 грн. В решті вимог зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просила скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з позовом позивач ОСОБА_5 просила визнати відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, втратившими право користування жилим приміщенням з підстав передбачених ст. 71 ЖК України.

Згідно зі ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а разі спору –судом.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Гіркополонківської сільської ради. Квартира складається з трьох кімнат та поділена між сторонами. Наймачем двох кімнат є позивач ОСОБА_5, а наймачем однієї кімнати відповідач ОСОБА_3 В квартирі зареєстровані члени сім’ї наймачів.

          Ці обставини сторонами не оспорюються та підтверджені довідкою сільської ради (а.с.5).

Крім того, довідкою сільської ради підтверджено, що з позивачем та відповідачем як наймачами кімнат укладені окремі договори найму на належні їм житлові приміщення, На ОСОБА_3 відкрито особовий рахунок  НОМЕР_1, на ОСОБА_5 НОМЕР_2 в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.101).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позивач ОСОБА_5 не є користувачем, власником спірного житлового приміщення, наймачем якого є ОСОБА_3, а отже не має права вимоги за даним позовом.

          Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем ОСОБА_5 та членами її сім’ї чиняться перешкоди сім’ї ОСОБА_3 в користуванні належною їм кімнатою, а саме замінено замки на вхідних дверях квартири, ключ від яких не надано відповідачам, тому суд прийшов до висновку, що відповідачі не проживають в спірній квартирі з поважних причин.

Встановлені судом обставини підтверджуються актом обстеження від 6.03.2008 року, висновком Луцького РВ УМВС України (а.с.20, 55).

Зі змісту зазначених документів вбачається, що позивачем замінено вхідні двері, ключ від яких не надано відповідачам, тому останні звертались зі скаргами щодо перешкод у користуванні житлом.

Покликання апелянта, що вказані документи не є належними доказами є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, письмових доказів та інше.

Крім того, ці обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_5 чинила перешкоди відповідачам в користуванні належною їм кімнатою, що є поважною причиною їх непроживання в цьому житловому приміщенні.

Враховуючи вищенаведені обставини колегія суддів вважає, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення позову ОСОБА_5

Оскільки позивач чинила перешкоди в користуванні квартирою, суд правомірно вселив сім’ю ОСОБА_3 в спірну квартиру.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 лютого 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий   

Судді