Справа № 22ц-1310/ 07 Головуючий в інстанції Гук B.C.
Категория 40
Доповідач Гаврилюк В.К.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого : Гаврилюка В.К.
Суддів : Фарятьєва CO., Тріфанова О.М.
секретаря : Божковій Н.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою директора ОКП «АЖЕО» ОСОБА_2.
на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 16 січня 2007
року
за позовом ОСОБА_1до ОКП «АЖЕО» про поновлення на
роботі, стягнення несплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час
вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року позивачка звернулася із зазначеним позовом до суду про поновлення на роботі, стягнення несплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись на правові підстави своїх вимог.
Рішенням суду першої інстанції .позовні вимоги позивачки задоволені частково. Наказ № 92 від 18.04.2006 року ОКП «АЖЕО» про звільнення ОСОБА_1по ст. . 40 п.3 КЗпП України визнаний незаконним і скасований, поновлено позивачку на роботі на посаді паспортиста ЖЕУ №1 ОКП «АЖЕО» з 19.04.2006 року. Стягнуто з ОКП «АЖЕО» на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.04.2006 року по 25.08.2006 року у сумі 1356 гривень 08 коп., моральну шкоду в розмірі 500 гривень, а також на користь держави судові витрати в розмірі 81 гривні. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць на суму 425 гривень 04 коп. допущено до негайного виконання. З директора ОКП АЖЕО ОСОБА_2. стягнута на користь підприємства спричинена шкода в розмірі 1781 гривня 12 копійок.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не
2
відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.
Судом встановлено, що згідно до ст. . 148 ч.1 КЗпП України - дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. З доповідної записки заступника директора ОКП «АЖЕО» видно, що проступок було виявлено 13.03.2006 року, пояснення від позивачки було отримано 14.03.2006 року, а тому згідно до вимог ст. . 148 ч.1 КЗпП України наказ про звільнення порушника відповідачем міг бути складений не пізніше 13 квітня 2006 року. Наказ же відповідачем про звільнення позивачки з роботи було видано тільки 18.04.2006 року, тобто з порушенням строку застосування стягнення. Крім того, враховуючи те, що позивачка надала довідку ОСОБА_3після того, як рішення апеляційного суду Луганської області про відмову в позові ОКП «АЖЕО» про визнання ОСОБА_3 також, що втратила право на житло вже раніш було на розгляді начальника ОКП «АЖЕО» ОСОБА_2. та начальника юридичного відділу ОСОБА_4, про що говорить підпис на ксерокопії рішення апеляційного суду, всі довідки громадянам стосовно належних їм квартир видаються саме паспортистом ЖЕУ.
Виходячи з наведеного, з врахуванням визнання наказу про звільнення позивачки з роботи виданим з порушенням строку притягнення до відповідальності суд обґрунтовано поновив її на раніш займаній посаді з часу її звільнення згідно з наказом з 19.04.2006 року.
Вирішуючи питання про відшкодування шкоди суд помилково стягнув з відповідача за час вимушеного прогулу з 19.04.2006 року по день її фактичного поновлення на роботі по 25.08.2006 року на загальну суму 1781 гривню 12 коп. Як встановлено у судовому засіданні, так і вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2. отримав доповідну записку заступника 23 березня 2007 року про що свідчить реєстраційний номер ( а.с. 33 ), хоча заступнику було відомо про обставини проступку 13 березня 2006 року, що стало предметом розгляду суду першої інстанції, наказ було видано 18 квітня 2006 року, бо на думку керівника строк спливав 22 квітня 2006 року. Профспілковий комітет підприємства надавав згоду на звільнення позивачки на підставах п.3 ст. 40 КЗпП ( а.с. 37 ) Ці обставини
3
безспірно не свідчать про винні дії ОСОБА_2. у здійсненні звільнення позивачки з порушенням закону.
Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість рішення суду стосовно скасування наказу та поновлення позивачки на роботі слід вважати такими, що не заслуговують на увагу, однак колегія вважає за необхідне змінити рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди з керівника підприємства.
Керуючись ст. . ст. 307 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу директора ОКП «АЖЕО» ОСОБА_2. задовольнити частково.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 16 січня 2007 року за позовом ОСОБА_1до ОКП «АЖЕО» про поновлення на роботі, стягнення несплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди змінити, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2. на користь ОКП АЖЕО матеріальної шкоди в розмірі 1781 гривня 12 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України.