Справа №22ц-3389 від 2007 року                             Головуючий в 1 інстанції Тимченко СО.

Категорія 19                                                                Доповідач Присяжна Ж.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Баранніка О.П.

суддів - Михайловської С.Ю., Присяжної Ж.І.

при секретарі - Лещинській О.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.07 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівка Дніпропетровської області (далі Фонд) про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду,   -

встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 80 000 грн., посилаючись на те, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах з шахтою "Самарська", правонаступником якої є ВАТ "Павлоградвугілля", та захворів на професійне захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 18.07.2006 р. йому встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково, тому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 15 січня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін за наступних підстав.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку і обгрунтовано, згідно з процесуальним і матеріальним законом постановив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, щодо відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з втратою 60% професійної працездатності, яка йому вперше встановлена висновком МСЕК від 18.07.2006 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що норми Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» - є неконституційними, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, оскільки зазначені норми Закону не були визнані неконституційними в установленому законом порядку.

Суд обґрунтовано, відповідно до вимог ч.І ст. 5 8 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативних актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та враховуючи що у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону,

що був прийнятий раніше,     примінив   до спірних правовідносин закон, який діяв на момент виникнення у позивача відповідного права.

Тобто, оскільки на момент встановлення висновком МСЕК від 18.07.2006 року втрати у ОСОБА_1 професійної працездатності, вже діяв Закон України «Про державний бюджет України на 2006 рік», пунктом 27 статті 77, якого дія статті 1 в частині відшкодування моральної шкоди, підпункту «є» п.1 частини першої ст.21, частини третьої ст.28 та ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» була призупинена, що судом першої інстанції і було прийнято до уваги при постановці рішення по суті і в чому колегія суддів ніяких порушень не вбачає.

Таким чином, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін та давши їм належну правову оцінку, постановив рішення яке відповідає вимогам закону.

Суд не допустив порушень матеріального та процесуального права, які могли б потягнути за собою скасування рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія судців, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2007 року - залишить без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.