Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц -3392/ 07 Головуючий в 1-й інстанції -Тимченко С.О.
Категорія- 19 Доповідач- ПрисяжнаЖ.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.
суддів - Михайлівської С.Ю., Присяжної Ж.І.
при секретарі - Лещинській О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про перерахунок щомісячних страхових виплат, -
встановила:
Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в м. Павлограді в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
З ВВД ВССНВВ ПЗ України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 стягнуто, одноразово, доплату по щомісячним страховим виплатам за період 01.03.2002 року по 31.12.2006 року 4.502 грн.72 коп.
Відділення Фонду зобов'язане проводити ОСОБА_1 виплати страхових сум у розмірі 540 грн. 81 коп. щомісячно, починаючи з 01.01.2007 року згідно діючого законодавства з перерахуванням згідно ч.2 ст.29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності".
В обгрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позов позивача встановив, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості отримав професійне захворювання і за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.
Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі Постанови правління Фонду „Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" перерахувавши їх з 01.03.2001 року по 01.03.2006 року із застосуванням коефіцієнтів, зазначених у вказаній Постанові
Отже цей перерахунок був зроблений з порушення діючого законодавства України. оскільки згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися за коефіцієнтом, вказаним ч.2 ст.29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а не за коефіцієнтами, зазначеним Постановою Фонду.
Крім того, зазначеними постановами Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року Постанова правління Фонду „ Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" визнана такою, що не відповідає ч.2 ст.29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 06.09.2006 року ці ухвали Київського апеляційного господарського суду залишені без змін.
З наведених підстав суд першої інстанції перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період із застосуванням вказаного в Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" коефіцієнту та стягнув цю суму з відповідача на його користь і зобов'язав відповідача проводити виплату страхових сум у відповідності із зазначенням Закону України.
Стягуючи на користь позивача суму за період з 2001 року по 2006 рік суд не застосував до вимог позивача трьохрічний термін позовної давності виходячи із вимог ст..40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності" та з тієї обставини, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив вищезазначені обставини по справі та згідно вимог ст..83 ЦК України (1963р), ст.268 ЦК України (2004 p.), ст.ст.28, 29, 34, 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", правильно ухвалив рішення по суті спору.
Приведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення районного суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до його переоцінки, критикуванню та тлумаченню діючого законодавства.
Таким чином, суд ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.