Справа №22ц-1187/2007                                                            Головуючий в і інстанції - Олефіренко Н А

Категорія 19/21                                                                            Доповідач - Рудь В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропет­ровської області в складі:

Головуючого - Рудь В.В.

суддів             - Ремеза ВА., Можелянської З.М.

при секретарі - Худолій НА,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви­робництві та професійних захворювань України в м.Павлограді на рішення Павлоградського міськра-йонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирек­ції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду (а.с.2-3).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те. що він з 25.04.1968 року по 29.03.1996 року знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості «Кізільву-гілля», «Шахта ім.Леніна». «Шахтобудівельне управління №2. №3». Дніпрошахтбуд» та за час роботи одержав професійне захворювання. На підставі чого, за висновком МСЕК від 12.03.2001 року його ви­знано інвалідом 3 групи та встановлено 50% втрати професійної працездатності безстроково (а.с.7-8). В зв'язку з чим, у відповідності до ст.ст.21.28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соці­альне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини­ли втрату працездатності», просив суд стягнути на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді страхов}1 виплат}' за моральну шкоду у розмірі 71800 грн.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково та на його користь з Відділення виконавчої дире­кції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді стягнуто 35900 грн. страхової виплати за моральну шкоду, завдану в наслідок отримання професійного захворювання (а.с.23-24).

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді ставить питання про ска­сування рішення суду, посилаючись на відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди та на зупинення дії в 2006 році Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спри­чинили втрату працездатності» в частині, що стосується відшкодування моральної шкоди (а.с.25-28).

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеля­ційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що апе­ляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення відпові­дно до п.4 ч.І ст.309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції прийшов до висновку, що в зв'язку з отриманим позивачем професійним захворюванням при виконанні трудових обов'язків під час роботи на підприємствах вугільної промисловості «Кізільвуплля», «Шахта ім.Леніна», «Шахтобудше-

льне управління №2, №3», Дніпрошахтбуд», йому було спричинено моральну шкоду, яка підлягає від­шкодуванню.

Між тим. вирішуючи питання про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, суд виходив з вимог ст.ст.21,28,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від не­щасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатнос­ті», що є неправильним і суперечить діючому матеріальному закону.

Як вбачається з матеріалів справи, професійне захворювання позивач отримав виконуючи трудові обов'язки і за висновком первинної МСЕК від 10.06.1985 року йому встановлено 40% втрати професій­ної працездатності та 20% загальної працездатності. У подальшому мали місце переогляди позивача, в результаті яких підтверджувався, змінювався розмір втрати професійної працездатності, пов'язаний саме з професійним захворюванням, яке вперше було встановлено J 0.06.1985 року. Наведене підтверджується медичними довідками, дослідженими в судовому засіданні апеляційної інстанції. Вказані обставини сві­дчать, що спірні правовідносини сторін регулюються матеріальним законом, який діяв на момент вста­новлення позивачу професійного захворювання та встановлення втрати професійної працездатності, яким не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі сто ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодав­ства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з момент)' набрання ним чинності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Відді­лення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про відшкодування страхової виплати за моральну шкоду слід відмовити.

Оскільки суд першої інстанції при розгляді справи не врахував наведені обставини справи та норми права, якими вони регулюються, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України, з постановою по справі нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні по­зовних вимог.

Керуючись ст.ст.303.307,309 ЦПК України, колегія суддів.-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.07.2006 року ска­сувати.

ОСОБА_1 в задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскар­жено v касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.