Справа 2-639 /09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2009 року м. Макіївка

Кіровский районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Волошиній К. Г. за участю представника

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Макіївської міської ради про визнання право власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що на виділеній його батьку - ОСОБА_3 3емельній ділянці самочинно було збудовано приміщення автомобільного гаражу, на яке після смерті батька він без рішення суду у органах нотаріату не може отримано право власності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 27 березня 2009 року, підтримав заявлені вимоги, на обгрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що рішенням Кіровської районної адміністрації міста Макіївки від 9 березня 1966 року № 268 ОСОБА_3 була відведена земельна ділянка під будівництво індивідуального гаражу в районі 9 кварталу селища ЯКХЗ (на даний час найменування місце розташування є - район жилого будинку АДРЕСА_1). На цій ділянці у 1966 році ОСОБА_3 без затвердженого проекту було побудовано гараж розміром 3, 87 м. х 9, 88 м, яким він користувався до смерті у 1993 році. Після його смерті ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги, став користуватися цим гаражом і фактично прийняв спадщину. У 2003 році померла мати позивача - ОСОБА_5, яка на спадщину не претендувала. Оскільки даний гараж має задовільний технічний стан і визнаний придатним для експлуатації, представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_3 належність на цей гараж, а за позивачем, як спадкоємцем, право власності.

Представник відповідача - юрисконсульт головного управління містобудівництва та архітектури Макіївської міської ради ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, позовні вимоги визнав, про що надав суду письмові пояснення, просив розглянути справу у його відсутність.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Згідно рішення Кіровської районної адміністрації міста Макіївки від 9 березня 1966 року № 268 ОСОБА_3, було надано дозвіл на будівництво автомобільного гаражу в районі 9 кварталу селища Ясинівського коксохімічного заводу. Макіївському міському комунальному господарству було доручено видати ОСОБА_3 типовий проект на будівництво цього гаражу. (а.с. 9).

16 лютого 1993 року ОСОБА_3 помер у віці 60 років, що підтверджено актовим записом № 339 від 11 березня 1993 року в Книзі реєстрації актів про смерть відділу РАЦС Гірницького району міста Макіївки (а.с. 10). Його дружина - ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 67 років, про що в Книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис за № 881 відділом реєстрації актів громадянського стану Гірницького районного управління юстиції м. Макіївки (а.с. 10).

Спадкові права після смерті ОСОБА_3 не оформлялися, про що свідчить довідка Третьої Макіївської державної нотаріальної контори від 23 квітня 2009року (а.с. 27).

Відповідно до акту комунального підприємства « Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» від 8 жовтня 2008 року і технічного паспорту від 8 жовтня 2008 року, складених посадовими особами цього

підприємства, в районі жилого будинку АДРЕСА_1 у Кіровському районі міста Макіївки зафіксовано наявність на земельній ділянці гаражу розміром 3, 87 кв. м. х 9, 88 м., на який відсутні правовстановлюючі документи та який не зареєстрований в КП « БТІ м. Макіївки», користувачем якого на даний час є ОСОБА_2 (а.с. 12-16).

Згідно паспорту технічного стану, виданого 20 жовтня 2008 року комунальним підприємством градобудівництва, архітектури та проектування м. Макіївки (ліцензія НОМЕР_1), гараж, розташованій по АДРЕСА_1 (мало місце перенайменування житлового масиву) має задовільний технічний стан, придатний для експлуатації. Проектно - кошторисна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт відсутні.

Відповідно до положень ч. 1 та 3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що гараж б/н, розташований в районі жилого будинку АДРЕСА_1 у Кіровському районі міста Маківки було побудовано без належно затвердженого проекту, тому цей об*єкт нерухомого майна визнається судом самочинним будівництвом.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, дані зазначених акту технічного обстеження і технічного паспорту комунального підприємства - бюро технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що самочинна побудова ОСОБА_3 гаражу на виділеній під це будівництво земельній ділянці була проведена без належно затвердженого проекту, при споруджені ним не було допущено істотних порушень будівельних норм і правил. В результаті самочинного будівництва ОСОБА_3 не були порушені законні права інших осіб та суспільні інтереси.

Враховуючи те, що самочинне будівництво не є спадковим, то спадкоємець за законом - його син, ОСОБА_2, має право у судовому порядку ставити питання про належність об*єкту самовільного будівництва спадкодавцю та визнання за ним право власності.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 Даних про наявність інших спадкоємців на майно після смерті ОСОБА_3 суду не надано, тому за ОСОБА_2 можливо визнати право власності на цей гараж.

За таких обставин суд визнає, що вимоги ОСОБА_2, є обгрунтованними і підлягають задоволенню.

Позивач та його представник не вимагали компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, Цивільного процесуального кодексу України, ст. 316, 376 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 належність на об*єкт самочинного будівництва -гараж із шлакоблочного матеріалу розміром 3, 87 м. х 9, 88 м., який розташований по бульвару АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на гараж із шлакоблочного матеріалу розміром 3, 87 м. х 9, 88 м., який розташований по бульвару АДРЕСА_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.