РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                                                                         м. Ужгород

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області  у складі:

головуючого - судці Леска В.В. суддів - Мацунича М.В., Дроботі В.В. при секретарі - Боклах Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1та відповідача Хустської районної центральної лікарні на рішення Хустського районного суду від 30 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до Хустської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Хустської центральної районної лікарні про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обгрунтувала тим, що постановою Хустського районного суцу від 3 грудня 2005 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2. у скоєнні злочину, передбаченого ст. 140 ч. 2 КК України, провадженням закрито на підставі ст. 1 п. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

Лікар-акушер пологового відділення Хустської ЦРЛОСОБА_2обвинувачувався в тому, що 31 грудня 2003 року, виконуючи свої професійні обов'язки лікаря акушера-гінеколога внаслідок недбалого та несумлінного ставлення невірно обрав тактику роців та метод родорозрішення відносно вагітної ОСОБА_1, внаслідок чого новонароджена дитина отримала внутрічерепну травму, яка стала причиною смерті дитини.

Заподіяну їй моральну шкоду позивачка мотивувала тим, що народжена донька була першою дитиною в сім'ї. Через смерть дитини вона зазнала значних душевних страждань, не могла спілкуватися з іншими людьми, не спала ночами і постійно думала про дитину, яка могла би жити, якби лікарі в пологовому відділенні надали їй кваліфіковану медичну допомогу.

Значної моральної травми, душевних та фізичних страждань заподіяно їй ставленням до неї лікарів до родів та після родів через некваліфіковану медичну допомогу.

ЛікарОСОБА_2не був випадковим лікарем, який приймав у неї роди. Він вів за нею нагляд під час вагітності. З ним особисто домовлялися батьки щоб він приймав роди та писали заяву на ім'я завідуючого відділенням.

Виходячи з наведеного, позивачка визначила розмір моральної шкоди в сумі 150 000 грн., яку просила відшкодувати їй за рахунок відповідача.

Рішенням суду позов задоволено частково.

Стягнуто з Хустської районної центральної лікарні на користь ОСОБА_1 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Справа № 22ц - 741/07                                                                                 

Стягнуто з Хустської центральної районної лікарні 17 грн. судового збору на користь держави та 7 грн. 50 коп. на інформаційно-технічне забезпечення.

В апеляційній скарзі позивачка просила змінити рішення, стягнути з Хустської РЛ 150 000 грн. заподіяної моральної шкоди.

Межі оскарження - висновок суду про задоволення позову частково на суму 10 000 грн. не відповідає фактичним обставинам справи. Суд недостатньо оцінив її душевні страждання, переживання, фізичну біль, викликані смертю дитини з вини лікаря.

В апеляційній скарзі відповідач порушив питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про задоволення позову за рахунок коштів лікаря ОСОБА_2.

Межі оскарження - апелянт вважає, що на момент прийому пологів громадянки ОСОБА_1 лікарОСОБА_2не виконував трудові обов'язки у Хустській РЛ так як перебував у відпустці. ОСОБА_1 написала заяву з проханням дозволити прийом пологів лікарем ОСОБА_2. у пологовому будинку Хустської райлікарні у приватному порядку. Постановою суду порушену проти ОСОБА_2. кримінальну справу закрито на підставі п. 6 ст. 1 Закону України "Про амністію".

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Подала письмову заяву про підтримання апеляційної скарги та розгляд справи у її відсутності, а апеляційну скаргу відповідача просила відхилити.

Представник Хустської районної лікарні Роман Р.А. підтримав апеляційну скаргу відповідача з підстав, викладених у запереченні і просив рішення суду змінити, відшкодувати позивачці завдану моральну шкоду за рахунок коштів лікаря.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача Романа Р.В., дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 23 і ст. 1172 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди юридичною особою, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Хустського районного суду від З грудня 2005 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2. у скоєнні злочину, передбаченого ст. 140 ч. 2 КК України, провадженням закрито на підставі ст. 1 п. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

Лікар-акушер пологового відділення Хустської ЦРЛОСОБА_2обвинувачувався в тому, що 31 грудня 2003 року, виконуючи свої професійні обов'язки лікаря акушера-гінеколога, внаслідок недбалого та несумлінного ставлення невірно обрав тактику родів та метод родорозрішення відносно вагітної ОСОБА_1, внаслідок чого новонароджена дитина отримала внутрічерепну травму, яка стала причиною смерті дитини.

Заподіяну їй моральну шкоду позивачка мотивувала тим, що народжена донька була першою дитиною в сім'ї. Через смерть дитини вона зазнала значних душевних страждань, не могла спілкуватися з іншими людьми, не спала ночами і постійно думала про дитину, яка могла би жити, якби лікарі в пологовому відділенні надали їй кваліфіковану медичну допомогу.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн. суд першої інстанції зазначив, що враховує характер правопорушення (дії лікаря були не умисними), глибину та тривалість страждань позивачки, а також вимоги розумності і справедливості.

З визначеним розміром моральної шкоди колегія суддів не може погодитися, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер та обсяг фізичних й душевних страждань, яких зазнала позивачка через те, що з вини лікаря акушера-гінеколога Хустської ЦРЛ ОСОБА_2., який невірно обрав тактику родів та родорозрішення вагітної ОСОБА_1., новонароджена дитина отримала внутрічерепну травму, яка стала причиною смерті дитини.

Не враховано стану здоров'я позивачки, який погіршився після родів через некваліфіковану медичну допомогу лікаря, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Наведені в апеляційній скарзі відповідача доводи про те, що на Хустську районну лікарню не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню моральної не грунтуються на вимогах закону, оскільки лікарОСОБА_2перебував і перебуває у трудових відносинах із відповідачем.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що завдану позивачці моральну шкоду слід визначити у розмірі 50 000 грн., яку має відшкодувати Хустська районна лікарня, із вини працівника якої ця шкода завдана.

Тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди слід змінити із-за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судців, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача Хустської районної лікарні відхилити.

Рішення Хустського районного суду від ЗО січня 2007 року змінити.

Стягнути з Хустської районної лікарні на користь ОСОБА_150 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох

місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду

касаційної інстанції.