Справа №22ц-3390 від 2007 року                             Головуючий в 1 інстанції Тимченко С.О.

Категорія 19                                                                Доповідач Присяжна Ж.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Баранніка О.П.

суддів Михайловської С.Ю., Присяжної Ж.І.

при секреатрі Лещинській О.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2007 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі Фонд), про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

встановила:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 58560, посилаючись на те що тривалий час знаходився у трудових відносинах із шахтою „Благодатна" та „Павлоградська" ВАТ „Павлоградвугілля", де отримав професійне захворювання. Відповідно до висновку МСЕК від 12.04.1994 року йому встановлено 50 % втрати фахової працездатності по профзахворюванню, при повторному обстеженні 26.06.1997 році, висновком МСЕК було встановлено 80% втрати професійної працездатності, та друга група інвалідності, тому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, врахувавши висновки, викладенні в рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі за№ 1-9/2004р.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні за наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач під час роботи на шахтах „Благодатна" та „Павлоградська" ВАТ „Павлоградвугілля" отримав професійне захворювання.

Згідно довідки МСЕК від 12.04.1994 року йому було встановлено 50% втрати професійної працездатності, а при повторному огляді, висновком МСЕК від 26.06.1997 року - 80% втрати працездатності (а.с. 14)

Відповідно до П.П „Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472 (із змінами та доповненнями),  які діяли на час встановлення позивач втрати працездатності та Закону

України „Про охорону праці" ст. 12 (в редакції 1992 року) передбачалось потерпілому відшкодування моральної* шкоди.

Відповідно до п.З розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"...відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону, особам які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди не звертався, діючим Цивільним кодексом на даний час не передбачено по цій категорії справ застосування строку позовної давності, людина отримала ушкодження здоров'я, працюючи на державному підприємстві, в самій небезпечній галузі господарства, страждання мають місце і на даний час, а діюче законодавство про відшкодування шкоди направлене на всебічний захист прав та здоров'я людини , тому виходячи з принципу верховенства права людини, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір моральної шкоди позивачу, колегія

суддів виходить із періоду коли у позивача виникло право на відшкодування моральної

шкоди (1994-1997 рік), коли розмір відшкодування моральної шкоди не міг перевищувати

200 мінімальних розмірів заробітної плати без урахування других інших виплат (п.11

„Правил       "),      тобто     200x0,60 грн. = 120 грн.

Таким чином, виходячи із обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді задовольни частково, стягнувши на його користь моральну шкоду у розмірі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2007 року скасувати.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і

може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х

місяців