Справа № 22ц-3177/2007 рік Головуючий в 1-й інстанції Ткаченко Н.Ю.
Категорія 19 Доповідач - ПищидаМ.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року. м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської
області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
судців - Пищиди М.М., Чубукова О.П.,
при секретарі - Сидоренко А.С.
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці
Дніпропетровської області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18
грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м.Тернівці Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року
позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивача 22 000 гривень
на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому внаслідок отриманої травми на виробництві
та втрати професійної працездатності 55 % і встановлення третьої групи інвалідності.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці
Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду, та постановленння нового
рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, а саме те,
що позивач не надав жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення моральної шкоди.
Суд не врахував, що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідні спеціальні
медичні знання, тому стягнув безпідставно грошову суму на відшкодування моральної шкоди, не
звернувши увагу і на те, що п.27 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік"
зупинено дію норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності", якими передбачається виплата моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів
апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу
необхідно задовольнити, а рішення суду необхідно скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що травма, отримана позивачем,
пов'язана із виробництвом, оскільки потерпілий працював на підприємстві ВАТ "Павлоградвугілля",
а за висновком МСЕК від 19.01.2006 року йому встановлено стійку втрату професійної
працездатності 55 % в зв'язку із травмою та третю групу інвалідності.
Оскільки вказані обставини сторонами не заперечувались, то суд встановивши, що позивач є
інвалідом третьої групи, постійно відчуває наслідки хвороб, стан його здоров'я є незадовільний, а це
примушує його пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по новому, на підставі
ст.ст.21 п "е", 28 ч.З, 34 ч.З Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності" задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1
Але із такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони зроблені із неправильним
застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до абз.4 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закону) завданнями страхування
від нещасного випадку є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і
членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати
незалежно від інших видів страхових виплат (п. «є» ст.21, ч.З ст.28 Закону). Сума страхової
виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот
розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших
страхових виплат, як зазначено в ч.3 ст.34 Закону (далі Закон № 1105-ХІУ від 23.09.1999 p.).
Згідно п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі Закон
№ 3235-ГУ від 20.12.2005р.) призупинено дію на 2006 рік абзацу 4 ст.1 (в частині відшкодування
моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), п.е п.1 ч.1 ст.21, частини 3 ст.28 та ч.З ст.34
Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист
прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як
джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні
від 08.11.2005 р. «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певним законом,
його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних
правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Як встановлено судом, у позивача право на відшкодування моральної шкоди виникло у
2006 році, на підставі довідки МСЕК від 19.01.2006 року, тобто коли дія Закону № 1105-ХІУ від
23.09.1999р. в частині стягнення моральної шкоди була призупинена дією Закону № 3235-ГУ від
20.12.2005 р. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано
стягнув із відповідача на користь позивача моральну шкоду і находить можливим рішення суду
першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_2 відмовити.
Керуючись ст.ст.21 п "е", 28 ч.З, 34 ч.З Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності", п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на
2006 рік», ч.І ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського
суду з прав людини», ст. 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці
Дніпропетровської області задовольнити.
Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року
скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
в м. Тернівці Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до
Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.