Справа № 2-441/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

19 квітня 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого - судді Дігтярь Н.В.

при секретарі –Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа державний виконавець Тринитка Катерина Володимирівна,  відділ державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції, про стягнення аліментів, стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за неуплату аліментів,

                                                         В С Т А Н О В И В:

       До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних на утримання неповнолітньої дитини аліментів, з ј частини всіх видів заробітку (прибутку) на тверду грошову суму 1800грн., щомісячно, стягнення заборгованості в сумі 1143грн.30коп., стягнення неустойки за несплату аліментів за жовтень 2010р- лютий 2011р в сумі1612грн., посилаючись на те, що  рішенням суду від 11 листопада 2010р з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6 стягнуто аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (прибутку) відповідача, з 22 жовтня 2010р до повноліття дитини. Нею було пред’явлено до відділу виконавчої служби виконавчий лист №2-1546/2010. Відповідач з 2008р зареєстрований у верхньодніпровській райдержадміністрації як фізична особа-підприємець. Згідно звіті за перший квартал 23009р його обсяг виручки від реалізації вирощування зернових культур склав 95100грн. Але вона не отримує аліменти на утримання дитини. Не має ніякого матеріального забезпечення з боку відповідача, він не приймає участі у витратах на комунальні послуги, тому вона змушена як повністю утримувати дитину, так і сплачувати комунальні послуги. В 2010р відповідач здійснив відчуження майна подружжя на загальну суму 245000грн.

        Оскільки законодавцем встановлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років з грудня 2010р 957грн., відповідач заборгував їй з 22 жовтня 2010р по лютий 2011р 1237,20грн.

        Враховуючи, що неможливо визначити фіксований щомісячний дохід відповідача, вважає за необхідне встановити тверду грошову суму щомісячної сплати аліментів в 1800грн.

        В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

        Відповідач  в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згоден сплачувати аліменти щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 500грн., в частині позовних вимог про стягнення заборгованості, пені, не визнав, посилаючись на те, що має мізерний дохід від зайняття підприємницькою діяльністю, сам живе в борг. Заборгованість по аліментам сплатив, тому в цій частині та в частині стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

        Третя особа Тринитка К.В., та як представник третьої особи- відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного правління юстиції Три нитка К.В. суду пояснила, що в неї на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, 2003р народження, в розмірі ј частини заробітку (прибутку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з 22 жовтня 2010року, який надійшов на виконання 22 листопада 2010року. Відповідачем була надана декларація за 2010р про дохід23993грн., з яких 228881грн. пішли на сплату податків. З суми 1100грн., яка залишилася відповідачу, ј частина становить менше ніж 30 : прожиткового мінімуму на житину семирічного віку.

         Відповідач не сплачував заборгованість, тому з 22 жовтня 2010р по 1 березня 2011р були нараховані аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що склало суму 1246грн. З яких 22 лютого 2011р відповідач сплатив 1000грн., 02 березня 2011р сплатив 260грн., за березень 2011р –300грн. Всі сплачені кошти отримано позивачем. Інших виконавчих документів на виконанні відносно відповідача у відділі ДВС немає.

       Суд,  вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши докази по справі, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково за слідуючими підставами:

       Позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають одну неповнолітню дитину- сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

        За рішенням Верхньодніпровського районного суду від 11 листопада 2010року з відповідача на користь позивача на утримання дитини було стягнуто аліменти щомісячно в розмірі ј частини всіх видів заробітку (прибутку), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 22 жовтня 2010р до досягнення дитиною повноліття.

       Виконавчий лист №2-1546/2010 пред’явлено до виконання 22 листопада 2010року.

       Відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 08 серпня 2008року Верхньодніпровською районною державною адміністрацією, є платником єдиного податку.

        В 2010році відповідач займався підприємницькою діяльністю- вирощуванням зернових, технічних та решти культур, їх реалізацією. Згідно звіту за третій та четвертий квартал 2010р обсяг виручки від реалізації товарів склав 23992грн., за перший квартал 2011р- виручки не мав.

       За повідомленням відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції від 16 березня 2011року- з липня 2010р по березень 2011р відповідач мав дохід 23992грн., з яких 22881грн.25коп. склали витрати на податки, сплату пайщикам за пай, сплату Держкомзему та інші. Прибуток боржника склав 1110грн.75коп, четверта частина якого становить  менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років., тому відповідач сплачує саме 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, і за 10 днів жовтня 2010р відповідачу були нараховані аліменти в розмірі 91,06грн., листопаді-282,30грн., грудні-287,10грн., січні 2011р-293,10грн., лютому –293,10грн.

      Загальна сума до сплати за період 22 жовтня 2010р - 28 лютого 2011р становить 1246грн.66коп. З яких відповідач сплатив 22 лютого 2011р-100грн., 02 березня 2011р- 260грн. Станом на 1 березня 2011р заборгованість у відповідача за аліментами відсутня.

      Позивач звернулася до суду з позовними вимогами 25  лютого 2011р, на день розгляду справи заборгованість по аліментам відсутня, тому в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

      В частині вимог про стягнення з відповідача пені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

      Відповідно до ст.196 СК України- при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

      Просрочка сплати аліментів виникає з першого дня наступного місяця і розраховується по день подання позову до суду, а в даному разі по день виплати заборгованості 22 лютого 2011р (1000грн.) та 02 березня 2011р (260грн.).

       За жовтень 2010р нараховані 91,06грн., пеня за 30 днів листопада становить 27,30грн. (0,91грн.х30днів).

       За листопад нараховані 283, 30грн., пеня становить за 30 днів грудня 87грн.73коп.

       За грудень нараховані 287,10грн., пеня становить за 31 день січня 88грн.97коп.

       За січень 2011р нараховані 293,10грн., пеня за 22 дня (день сплати 100грн.-22 лютого 2011р) становить 64грн.46коп., а всього 268грн.66коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як неустойка за несвоєчасну сплату нарахованих аліментів.

       Оскільки відповідач не надав суду доказів поважності причин несвоєчасної сплати аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача пеню за весь час просрочки.

       Вимоги позивача в частині зміни розміру аліментів з ј частини заробітку(прибутку) відповідача на тверду грошову суму щомісячно в розмірі 1800грн. підлягають задоволенню частково.

       Згідно ст.181 ч.3 СК України- за рішенням суду кошти на утримання дитини /аліменти/ присуджуються в частині від доходу її матері і батька або в твердій грошовій сумі.

       Згідно ч.1 ст.182 СК України- при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

      Згідно ст.192 СК України- розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них

       За підставами ст.184 СК України- якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

       В судовому засіданні встановлено, що відповідач має нерегулярний мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі у вигляді врожаю зернових тьа інших культур, тому суд вважає можливим змінити стягувані аліменти у частці від доходу на тверду грошову суму. Враховуючи, що позивач працює і має дохід у вигляді заробітної плати за 12 місяців 2010р в сумі 18779грн., на утриманні має одну дитину- малолітнього сина ОСОБА_6, учня початкових класів середньої школи, стан здоров’я якого задовільний.

Відповідач є  фізичною особою-підприємцем з 2008року, займається таким видом діяльності як  вирощування зернових, технічних та решти культур, їх реалізація. Для заняття даною підприємницькою діяльністю орендує земельні ділянки (паї), що підтверджується повідомленням державної виконавчої служби про оплату оренди пайщикам, та не надав суду доказів про неможливість сплачувати аліменти в розмірі 1800грн.

       Посилання відповідача на те, що його дохід за 2010р становив всього 1110грн, тому він змушений жити в борг, безпідставні, оскільки, як пояснив суду сам відповідач, він згоден сплачувати щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500грн., що значно перевищує його річний дохід в розмірі 1110грн, сплатив позивачу 40000грн. в рахунок розподілу майна, також підтверджує можливість відповідача сплачувати аліменти в більшому розмірі, ніж він сплачував дотеперішнього часу. Тому, врахувавши дохід позивача, суд вважає, що з позивача підлягають стягненню аліменти в твердій грошовій сумі щомісячно в розмірі 1000грн.

      Згідно ст.88 ЦПК України- з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1% розміру стягнених аліментів за термін одного року, що становитиме суму 12 000грн., від якої 1% становить 120грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

       Вимоги про відшкодування витрат на проїзд позивача в розмірі 200грн. задоволенню не підлягають, оскільки документально не підтверджені.

       Керуючись ст.ст.10,60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

                                                               В И Р І  Ш И В :

       Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

       Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів за рішенням Верхньодніпровського районного суду від 11 листопада 2010року.

        Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця сел.Дніпровське Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1000 (тисяча)грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів по виконавчому листу №2-1546 від 17 листопада 2010р в розмірі 268грн.66коп.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 120грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.

        Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення рішення.

Головуючий-