УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„08м травня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів:
Шишка А.І., Вакарук В.М., Бідочко Н.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Івано-Франківську цивільну справу за об"єднаними позовами ОСОБА_1 до ДП "Санаторій Карпати" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою; ОСОБА_1 до Чинадієвської селищної Ради про визнання права на земельну ділянку, відновлення меж земельної ділянки та передачі цієї ділянки у власність шляхом викупу; ДП "Санаторій Карпати" до ОСОБА_1, Чинадієвської селищної ради, третя особа Чинадієвське споживче товариство про усунення порушень права користування землею і визнання недійсним рішення 36-ї сесії 23-го скликання Чинадієвської селищної Ради від 07.02.2002 року про викуп земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського районного суду від 28 січня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 06 травня 2004 року,-
встановила:
У вересні 2002 р. ОСОБА_1 пред'явив позов до ДП "Санаторій Карпати" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
12 травня 2003 року ОСОБА_1 пред"явив позов до Чинадієвської селищної Ради про визнання права на земельну ділянку, встановлення меж земельної ділянки та передачу цієї земельної ділянки у власність шляхом викупу.
28 травня 2003 року ДП "Санаторій Карпати" пред"явив позов до ОСОБА_1, Чинадієвської селищної Ради, третьої особи Чинадієвського споживчого товариства про усунення порушень права користування земельною ділянкою і визнання недійсним рішення 36-ї сесії 23-го скликання Чинадієвської селищної Ради від 07.02.2002 року про викуп земельної ділянки.
Ухвалою судді від 13 червня 2003 року всі позови об"єднано в одне провадження.
Справа судами слухалась неодноразово.
Останнім рішенням Мукачівського районного суду від 28 січня 2004 року в об"єднаних позовах ОСОБА_1-відмовлено. Позов ДП "Санаторій Карпати"-задоволено.
Посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий
Справа №33-ц-59кс/07 р. Головуючий у І інстанції Котух О.А.
Категорія 33 Доповідач: Шишко А.І.
2
розгляд.
Колегія суддів вважає, що підстави для перегляду оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, як суд першої інстанції так і колегія суддів апеляційного суду, правильно виходили з того, що належний на праві власності ОСОБА_1 книжний кіоск розташований на земельній ділянці ДП "Санаторій Карпати", тому суд обгрунтовано зобов"язав ОСОБА_1 вивезти цей кіоск з території ДП "Санаторій Карпати". До обгрунтованого висновку суди прийшли і в тому, що Чинадієвська селищна Рада вилучила земельну ділянку площею 0,0050 га у цього санаторію з порушення вимог земельного законодавства.
Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 355 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення постановлене з додержанням судом норм матеріального і процесуального права, а також відсутні передбачені ч.І ст. 338 ЦПК України підстави для обов"язкового їх скасування.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах по розгляду касаційних скарг Апеляційного суду Івано-Франківської області,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Мукачівського районного суду від 28 січня 2004 року, залишене без зміни ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 06 травня 2004 року, залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.