УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року.     Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Гандзюка В.П.

суддів -Гриновецького Б.М., Іванів О.Й.,

з участю прокурора Вирсти Т.П.

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_1 в інтересах за­судженого та цивільного відповідача ВАТ „АТП-0927" , прокурора на вирок Тисменицького районного суду від 29. 12.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, який одружений, має середню освіту, працює водієм ВАТ „АТП-0927" , несудимий, громадянин України,

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому залише­но підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено частково та постановлено стягнути з ВАТ „ Івано-Франківське АТП-0927" в користь потерпілої ОСОБА_4 15 518 грн. матеріальної та 15 000 моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він 11 жо­втня 2004 року, о 16 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки КАМАЗ- 55102 р.н. НОМЕР_1 , який належить ВАТ „ Івано-Франківське АТП-0927", рухаю­чись по вул. Колгоспній в с Одаї Тисменицького району Івано-Франківської області, порушив вимоги п. п. 1.2,1.5, 11.2 Правил дорожнього руху України та виїхав

Справа № 11-131/2007   р.                                    Головуючий у 1-й ін.       М. Хоминець

Категорія ст. 286 ч.2 КК України                                      Доповідач                   В. Гандзюк

2

на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем марки ГАЗ -31029 під керуванням ОСОБА_5 Внаслідок ДТП водій автомобіля ГАЗ -31029 ОСОБА_5 від отриманих травм помер.

В своїх апеляціях захисник засудженого вважає вирок суду незаконним через недоведеність вини ОСОБА_3 у злочині та відповідно безпідставіх>го задоволення цивільного позову. Просить вирок суду скасувати , а прова­дження в справі закрити.

Прокурор у зміненій апеляції просить застосувати до засудженого Закон України „Про амністію" та звільнити його від призначеного покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника і засудженого, які підтри­мали апеляції захисника та заперечили змінену апеляцію прокурора, проку­рора, який заперечив апеляцію захисника, потерпілої, яка заперечила всі апе­ляції перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції до­води, колегія суддів вважає, що вони підлягають до задоволення частково.

Відповідно до ст. 374 КПК України Апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадку якщо при апеляцій­ному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Як видно з матеріалів справи, досудове слідство проведено неповно та однобічно, внаслідок чого не встановлено ряд обставин справи, що мають суттєве значення для правової оцінки дій підсудного та його причетності до наслідків ДТП.

Зокрема , пред'являючи обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні зло­чину, органи досудового слідства виходили тільки з того, що, на їх погляд, зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля ГАЗ. При цьому посилалися на дані протоколу огляду місця події і зокрема сліди осипу грун­ту.

Однак , як видно із схеми до протоколу огляду місця події осип грунту знаходиться на двох смугах зустрічного руху дороги, а відповідно до виснов­ку експерта (а.с. 109 т.1) встановлені вихідні дані не дають можливості точ­но визначити місце зіткнення транспортних засобів. Більше того, цим же експертом було дано висновок, що з врахуванням ширини дороги 4.55 м здійснення безпечного роз'їзду двох автомобілів є неможливим. Таке можли­ве лиш за умови дій обох водіїв, які у ситуації, яка склалася, повинні були прийняти відповідні заходи для зупинення своїх транспортних засобів (а.с.328т.1).

Таким чином, органам досудового слідства слід було провести повне розслідування обставин ДТП, зібравши докази про дотримання правил доро­жнього руху кожного з водіїв окремо.

При цьому, як зазначено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства у спра­вах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транс-

3

порту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" у випадку, коли передбачені ст. 286 КК України небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспо­рту двома водіями транспортних засобів, слід з'ясувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначе­них правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можли­вість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

На жодних з цих питань органами слідства відповідей не здобуто і необ­хідних слідчих дій для їх встановлення не проведено.

Так не було досліджено та не встановлено із якою швидкістю і по яких смугах руху дороги рухалися обидва автомобілі до моменту зіткнення, в який момент виникла небезпека для їх руху, яким чином повинен був діяти кожен з водіїв в цей момент і чи дотрималися вони при цьому вимог правил дорож­нього руху.

Проведеним відтворенням обставин та обстановки події автотехнічними, трасологічними та іншими експертизами необхідно було встановити, хто са­ме з водіїв і якими діями створив аварійну ситуацію, та чи є вони в причин­ному зв'язку з кримінально - караними наслідками.

Поза увагою слідства залишені важливі для правильного встановлення винної особи такі обставини, як алкогольне сп'яніння потерпілого ОСОБА_5, відсутність слідів гальмування його автомобіля після виїзду з-за пово­роту та перед зіткненням, умовна ширина кожної із смуг руху, наявність чи відсутність розподільчої лінії смуг, габарити автомобілів і зокрема автомобі­ля КАМАЗ , його можливості рухатися в межах своєї смуги, ширина якої складає 2м. 27 см., без зайняття частини зустрічної смуги та інші обставини.

Крім цього, не досліджувався і сам механізм первинного контактування автомобілів, що має важливе значення для визначення можливого розташу­вання автомобілів в момент зіткнення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що органи досудового слідства явно формально провели досудове слідство, не дотрималися вимог ст.22 КПК України та не вжили всіх передбачених законом заходів для все­бічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

З огляду на великий об'єм слідчих дій, необхідних для встановлення дій­ цих обставин справи, а фактично проведення нового розслідування в повному обсязі, колегія суддів вважає неможливим усунення такої неповноти та однобічності     досудового                            слідства     передбаченими     кримінально - процесуальним законодавством засобами в суді.

4

Таким чином, справа підлягає поверненню прокурору на додаткове роз­слідування, під час якого слід у відповідності до ст. 22 КПК України встано­вити дійсні обставини справи та прийняти відповідні процесуальні рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора та захисника задовольнити частково.

Вирок Тисменицького районного суду від 29 грудня 2006 року віднос­но ОСОБА_3 скасувати, а справу направити прокурору для проведення додаткового розслідування.