РІШЕННЯ

іменем України

15 травня 2007 року                                                                                        м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючого), Власова CO., Куцина М.М., при секретарі Бобик О.І., з участю представника апелянта Мучички Р.З. та директора ДП "ЖК №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" (далі ЖК № 2) Пилипець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ЖК №2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2007 року, -

встановила:

У січні 2007 року ЖК № 2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1та ОСОБА_2про розірвання договору найму житла, виселення з гуртожитку та стягнення 11314,33 грн. заборгованості.

Вимоги ЖК № 2 мотивував тим, що відповідачі проживають в блоці НОМЕР_1гуртожитку за адресою:АДРЕСА_1на підставі договору найму житла № 16 від 1.04.2000 року.

В порушення вимог договору відповідачі нерегулярно сплачують плату за проживання і станом на 1.11.2006 року боргують позивачу 11314,33 грн.

Крім цього, відповідачі мають власну квартиру і практично в гуртожитку не проживають.

Посилаючись на дані обставини позивач просив постановити рішення, яким розірвати договір найму житла, виселити відповідачів з гуртожитку, стягнути суму заборгованості та судові витрати по справі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2007 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача 1483,32 грн. боргу за послуги на утримання гуртожитку та 44,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ЖК № 2 звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги скаржник мотивує невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

Справа №: 22ц-843/07                                                                     Номер рядка статистичного звіту: 30

Головуючий у першій інстанції: Лемак О.В. Доповідач: Чужа Ю.Г.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Вирішуючи спір в частині розірвання договору найму житла та виселення з гуртожитку суд виходив з того, що відповідно до 108 ЖК У країни, дострокове розірвання договору найму жилого приміщення на вимогу наймодавця можливе лише з підстав встановлених законом, а виселення відповідачів з гуртожитку неможливе, оскільки ЖК України не передбачає таку підставу виселення як несвоєчасне внесення плати за житло.

З таким висновком суду погодитися неможна.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму житла одна сторона -власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому певний строк за плату.

Встановлено, що між сторонами укладено договір найму житла № 16 від 1.04.2000 року, згідно якого позивач надав відповідачу та його членам сім'ї два ліжко-місця в гуртожитку за певну плату строком на один рік. Згідно п. 4.2 договору строк дії договору автоматично продовжується на такий самий строк, якщо в місячний термін до закінчення строку дії договору жодна сторона не заявить про намір його розірвати. (7-8).

Оскільки гуртожиток належить позивачу на праві приватної власності (а.с.9) до договору найма житла між сторонами слід застосовувати положення ЦК України (ч. З ст. 810 ЦК України).

У договорі передбачено випадки дострокового розірвання договору. Це може бути згода сторін, або підстави передбачені законодавством України (пункт 4.2).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 825 ЦК України договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк.

З довідки про нарахування та оплату за проживання в гуртожитку видно, що оплату за проживання наймачі здійснювали нерегулярно, а період з квітня 2005 року по грудень 2007 року (20 місяців) взагалі плату за житло не здійснювали (а.с.16).

За таких обставин слід визнати, що позов ЖК № 2 щодо розірвання договору найму житла є підставний і підлягає до задоволення.

Колегія суддів констатує, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, суд застосував закон (ЖК України), який не поширюється на ці правовідносини та не застосував закон (ЦК України), який підлягав застосування. Дане порушення, згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позовної вимоги про розірвання договору найму житла.

Стаття 826 ЦК України передбачає правові наслідки розірвання договору найму житла і зазначає, що у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживають у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Тому вимога про виселення відповідачів з гуртожитку є також підставна і підлягає до задоволення.

Що стосується рішення суду в частині вирішення вимоги про стягнення заборгованості слід зазначити наступне.

В позові зазначено, що станом на 1.12.2006 року відповідачі боргують 11314,33 грн. в тому числі 7530,79 грн. за комунальні послуги та 3783,54 грн. за послуги на утримання гуртожитку.

Заборгованість за комунальні послуги відповідачами погашена в процесі розгляду справи (7.03.2007 року), а зі змісту кошторису витрат позивача на утримання гуртожитку, заборгованість відповідачів по цих платежах становить 1483,32 грн.

За таких обставин рішення суду в цій частині ґрунтується на перевірених в судовому засіданні доказах, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляції в цій частині висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ДП "ЖК №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2007 року в частині вирішення вимоги про розірвання договору найму житла та виселення з гуртожитку скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, яким:

Позов ДП "ЖК №2" ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" задовольнити.

Договір найму житла № 16 від 1.04.2000 року укладений між ЗАТ "Житлово-побутове підприємство" та ОСОБА_1 розірвати.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виселити з блоку НОМЕР_1 гуртожитку, розташованого АДРЕСА_1, без надання їм іншого житла.   ,

Врешті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.