Справа №  1-34/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01 квітня 2011 року      Царичанський районний суд Дніпропетровської області

у складі:                                                                                                                   

головуючого           - судді  Сороки Б.М.

          при секретарі          -  Чайковській  В.В.

          з участю прокурора – Тараненко П.П.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка  Дніпропетровської області кримінальну справу  про обвинувачення

1. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Рудка Царичанського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня-технічна, одружений, військовозобов»язаний, приватний підприємець, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий

звинувачується  за ч.2 ст.125 КК України;

2. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_2, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, студент Дніпропетровської державної академії будівництва та архітектури, раніше не судимий

звинувачується по ч.1 ст.125 КК України,

                                                  В С Т А Н О В И В:

          02 листопада 2007 року, близько 13 години, ОСОБА_1, на належному йому автомобілі марки «Чері-амулет», разом з неповнолітнім  ОСОБА_2, рідним братом ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_8 прибули  на галявину «Водопій», розташовану в урочищі  «Гора Калитва»в с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області з метою попередити можливе засмічення галявини, поскільки спостерігали, як на галявину прибув автомобіль НОМЕР_1 з причепом, навантаженим сміттям, та з пасажирами, раніше не знайомими громадянами  ОСОБА_5, її неповнолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, її співмешканцем ОСОБА_7 та неповнолітнім  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7.

          Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали виясняти ціль приїзду останніх на галявину, а ОСОБА_3 почав фотографувати автомобіль ВАЗ та осіб, які на ньому прибули.

          ОСОБА_5, ОСОБА_7, неповнолітній ОСОБА_6 та ОСОБА_4 намагалися пояснити, що прибули в ліс з метою збирання грибів, при цьому ОСОБА_4, підійшовши  до ОСОБА_1, намагався теж фотографувати його власним мобільним телефоном. Вказані дії ОСОБА_4 не сподобалися ОСОБА_1, в зв»язку з чим  він схопив обома руками ліву руку неповнолітнього ОСОБА_4, в якій знаходився телефон та почав її викручувати, в результаті чого телефон упав на землю.

          ОСОБА_2 , підтримуючи неправомірні дії батька , підбіг ззаду до ОСОБА_4, схопив його обома руками за  тулуб та шию і деякий час з силою утримував.

          В результаті дій ОСОБА_1 неповнолітньому ОСОБА_4 були  спричинені тілесні  ушкодження у вигляді :  забія лівого плечового суглоба, лівостороннього верхнього плексита.

          В результаті дій  ОСОБА_2 неповнолітньому ОСОБА_4  спричинені  тілесні ушкодження у вигляді: садна шиї, після травматичного ларингіта.

          Підсудний ОСОБА_1 вину по ч.2 ст.125 КК України не визнав та  показав, що 02 листопада 2007 року, близько 13 години, йому повідомили про те, що на гору «Калитва» поїхав автомобіль з причепом, на якому повезли сміття. З метою  попередити засмічення території лісу, разом з сином ОСОБА_2, братом ОСОБА_3 та знайомим ОСОБА_8 прибули автомобілем на місце, де знаходився автомобіль з незнайомими. Останні пояснили, що заїхали в ліс, щоб можливо нас обирати  грибів, Сміття з причепа не було вигружено. В ході словесного конфлікту ОСОБА_4 намагався його фотографувати на мобільний телефон. Взяв за руку ОСОБА_4, але не викручував, фізичної сили не застосовував. Спричинити тілесні ушкодження неповнолітньому наміру не було. Матеріальні та моральні претензії потерпілого не визнає.

          Підсудний ОСОБА_2 вину по ч.1 ст.125 КК України не визнав та показав, що в ході словесного конфлікту на горі «Калитва», його дядько ОСОБА_3 фотографував автомобіль з причепом та прибулих на ньому громадян. У відповідь, ОСОБА_4 почав фотографувати на мобільний телефон його батька, який рукою відсторонив руку з телефоном ОСОБА_4 Телефон упав на землю. Батько  нахилився, щоб його підняти. ОСОБА_4 схопив батька за руки. Ці дії він сприйняв як  загрозу для життя батька. Після цього, схопив ОСОБА_4  руками  за плечі та шию і відтягнув його від батька. Допускає, що міг спричинити тілесні пошкодження ОСОБА_4, але умислу на їх спричинення у нього не було. Цивільний позов  не визнає.  Матеріальна та моральна шкода не доказана.

          Вина ОСОБА_1 по ч.2 ст.125 КК України, а ОСОБА_2 по ч.1 ст.125 КК України підтверджується показами потерпілого, свідків, матеріалами кримінальної справи.

          Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 02.11.2007 року, близько 13 години, з з сім»єю Орел, на їх автомобілі, заїхали на гору «Калитва»в с.Китайгород, щоб назбирати грибів. Дійсно, в причепі автомобіля було кукурудзиння, залишки капусти, які ОСОБА_6 везли від дідуся додому, як корм тваринам. Через деякий час на галявину під»їхав  автомобіль. Незнайомі люди  почали кричати, звинувачувати їх у вивозі сміття у заповідну зону. Один з них почав фотографувати  їх автомобіль. У нього задзвонив мобільний телефон. Не встиг він відповісти, як підійшов ОСОБА_1 з вимогою віддати телефон. Відмовився це зробити. Тоді ОСОБА_1 схопив його за ліву руку і став  викручувати. В цей же час ОСОБА_2  схопив його ззаду за шию і почав душити. Майже втратив свідомість. Хтось ударив в обличчя рукою та ногою в груди, коли майже  впав. Де дівся телефон не пам»ятає.

ОСОБА_5 закричала, що викличе міліцію. Прибулі люди  заспокоїлися. Підібрав з землі мобільний телефон. Він був  пошкоджений. Через декілька  днів звернувся в лікарню, оскільки отримав тілесні ушкодження. Просить стягнути з винних  матеріальну шкоду в сумі 1700 грн.., яка складається з витрат на ремонт мобільного телефону в сумі 300 грн. та витрат на лікування в сумі 1400 грн., а також 2300 грн. моральної          шкоди.

          Свідок ОСОБА_8 показав, що разом з братами ОСОБА_1 по»їхав на  гору «Калитва», щоб  попередити її засмічення.  На галявині  виявили автомобіль з причепом, на якому знаходилися залишки кукурудзи, капусти. ОСОБА_3 фотографував автомобіль та прибулих людей. Жінка запропонувала хлопцеві у відповідь фотографувати їх мобільним телефоном. Бачив, як ОСОБА_2 відтягував хлопця, який тримав телефон, за плечі. Телефон випав з його рук на землю. Ніхто нікого не бив.

          Свідок ОСОБА_3 показав, що виявивши на галявині автомобіль з причепом, на якому було сміття, попередив присутніх, що буде кому прибирати заповідну зону. Почув шум. Бачив, як ОСОБА_1 нахилився, а ОСОБА_4 схопив  його за плечі. В цей момент ОСОБА_2  схопив ОСОБА_4 ззаду за курточку і відтягнув від батька. Інцидент продовжувався  лічені секунди. Фізичну силу  ніхто не застосовував. Нецензурної лайки не було. Допускає, що тілесні ушкодження потерпілому могла спричинити рідна мати.

          Свідок ОСОБА_5 показала, що 02.11.2007 року, разом з чоловіком ОСОБА_7, сином ОСОБА_9 та потерпілим поралися на городі у дідуся в с.Китайгород. Погрузили на причеп залишки  огородини. Вирішили додому поїхати через гору «Калитва», заодно позбирати гриби. Зупинилися га галявині. Чоловік пішов в ліс. Хлопці гралися біля  автомобіля. Під»їхав автомобіль. Вискочили троє чоловіків. В салоні  знаходився ще один чоловік, який явно перебував  в нетверезому стані. Прибулі  висловлювалися нецензурною лайкою, звинувачували їх, що вивезли на гору сміття, погрожували спалити машину. Їх пояснень, що заїхали не сміття  ви грузити, а  позбирати гриби, ніхто не слухав.

          ОСОБА_4 взяв телефон, бо хтось йому зателефонував. ОСОБА_1 схопив його за ліву руку та став крутити,а ОСОБА_2 схопив ОСОБА_4 за шию обома руками і душив. В цей же час ОСОБА_3  не допускав її чоловіка до місця події.

          Почала кричати, що  викличе міліцію. Бачила, як ОСОБА_1 ударив ОСОБА_4 рукою в обличчя, а ОСОБА_2  наніс удар ногою під коліна і ОСОБА_4 присів . Телефон випав у нього з руки на землю.

          На місце події прибули працівники міліції, секретар сільської Ради.

          Бачила на обличчі ОСОБА_4 синець, на шиї слід червоний, останній скаржився на біль у лівій руці.

          Свідок ОСОБА_7  показав, що 02.11.2007 року, з сім»єю заїхали на галявину гори «Калитва», пошукати гриби. Пішов  у ліс. Приблизно через 5 хвилин почув, що до них під»їхав  автомобіль. Почув крик, нецензурщину. Дорогу йому перегородив ОСОБА_3. Бачив, як ОСОБА_1 забирав телефон у ОСОБА_4, викручував  тому ліву руку, а ОСОБА_2 схопив ОСОБА_4 за шию і душив,  що той аж посинів. Крикнув дружині, щоб вона викликала міліцію.  ОСОБА_4 почав падати, з його руки випав телефон і розбився.  Бачив, як ОСОБА_1 наніс удар коліном в грудну клітку  ОСОБА_4. Знає, що останній лікувався.

          Свідок ОСОБА_6 показав, що 02.11.2007 року заїхали  з батьками в ліс по гриби .  Під»їхав автомобіль. ОСОБА_3 почав  фотографувати, примушував ставати на коліна,  просити пробачення за те, що вони привезли в ліс сміття. ОСОБА_4 зателефонували.  ОСОБА_1 вимагав віддати йому телефон, а потім схопив ОСОБА_4 за руку і викручував, а ОСОБА_2 схопив ОСОБА_4 за шию та душив.

          Бачив, як ОСОБА_1 наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_4. Знає, що ОСОБА_4 лікувався.

Свідок ОСОБА_10 показала, що   02 листопада 2007 року ОСОБА_3 попрохав її, як представника влади, розібратися в ситуації на горі «калитва». Бачила автомобіль з причепом, в якому знаходилися залишки  огородини. Галявина не була  засмічена. ОСОБА_5 пояснила, що везе залишки огородини додому.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 02.11.2007 року  отримав повідомлення про сварку на горі «Калитва».  Будучи дільничим інспектором, виїхав на місце пригоди, де перебували брати ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7  

ОСОБА_4 пояснив, що  його побили ОСОБА_3. Хтось душив за шию. Бачив покрасніння на шиї ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_12 показав, що на 02.11.2007 року перебував на посаді помічника дільничого інспектора. Зателефонувала ОСОБА_5, яка плакала та просила  допомоги, бо їх на горі «Калитва»б»ють ОСОБА_3.  Прибув на місце події. Бачив  на шиї ОСОБА_4 покрасніння.          

- протоколом усної заяви ОСОБА_4 про злочин від 03.11.2007 року, якою він повідомляє, що 02.11.2007 року , в період з 13 по 14 години, в с.Китайгород, на горі  «Калитва», невідомі йому чоловіки нанесли тілесні  ушкодження та пошкодили телефон  «Сіменс С-75»(а.с.5);

          - скаргою ОСОБА_13, в порядку ст..27 КПК України, до Царичанського районного суду щодо  спричинення   02.11.2007 року її неповнолітньому сину тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та вимогою стягнення з винних матеріальної та моральної шкоди в загальній сумі 5300 грн. (а.с.25-28);

          - висновком судово-медичного експерта №25 від 02.02.2010 року, згідно якого  у ОСОБА_4 виявлені тілесні  ушкодження у вигляді забія лівого плечового суглоба, лівостороннього  верхнього плексита, садна шиї, після травматичного  ларингіта, які відносяться до  категорії легких  тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я  (а.с.93);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2010 року та фото таблицею до нього, в ході  якого потерпілий ОСОБА_4 розповів  та показав, як ОСОБА_1 викручував йому руку з телефоном, а ОСОБА_2 ліктьовим захватом за шию душив (а.с.135-137);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2010 року, фото таблицею до нього, в ході якого ОСОБА_7 розповів про обставини  події на горі «Калитва»та показав, як ОСОБА_1 викручував руку ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 душив його за шию(а.с.138-140);

          - протоколом відтворення  обстав ноки та обставин події від 17.11.2010 року, фото таблицею до нього, в ході якого ОСОБА_5 розповіла та показала, як ОСОБА_1 викручував ліву руку ОСОБА_4, а ОСОБА_2 давив за шию (а.с.141-143);

          - протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.11.2010 року, фото таблицею до нього, в ході якого ОСОБА_6 розповів та показав, як на горі «Калитва»в с.Китайгород Царичанського району, ОСОБА_2 підійшов ззаду до ОСОБА_4 схопив за шию ліктьовим захватом та душив, а ОСОБА_1 викручував руку ОСОБА_4, в якій знаходився телефон (а.с.144-146);

          - висновком судово-медичної експертизи № Е-245 від 23.11.2010 року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді –забія лівого плечового суглоба, лівостороннього верхнього плексита, садна шиї, після травматичного ларингіта.

          Тілесні ушкодження  могли бути спричинені при дії тупими предметами чи об такі і  могли виникнути від ударів, показаних потерпілим          та свідками під час проведення відтворень обстановки та обставин події 17.11.2010 року.

          ОСОБА_2 при стисненні шиї ОСОБА_4 міг спричинити  йому тілесні ушкодження у вигляді  садна шиї та після травматичного ларингіта, які  можуть бути віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень.

          ОСОБА_1 при викручуванні лівої руки ОСОБА_4 міг спричинити йому тілесні  ушкодження у вигляді –забія лівого плечевого суглоба, лівостороннього плексита, які  можуть бути віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, як  викликало розлад  здоров»я  на термін понад 6 днів і до 21 дня.

Дані тілесні ушкодження не являються небезпечними для здоров’я .(а.с. 154)

Таким чином обвинувачення ОСОБА_1 по ч.2 ст.125 КК України, а ОСОБА_2 по ч.1 ст. 125 КК України доказано.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано по ч.2 ст.125 КК України , як умисне легке тілесне ушкодження , що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Правильно кваліфіковано дії ОСОБА_2 по ч.1 ст.125 КК України , як умисне легке тілесне ушкодження.

В ході судового слідства достовірно встановлено, діями ОСОБА_1 була пошкоджена ліва  рука потерпілого ОСОБА_4, що підтверджується  показами потерпілого, свідків, висновками судово- медичних експертиз. Однак , досудове  слідство  всупереч вказаному, помилково, в постанові про пред’явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку , звинувачує ОСОБА_1 в викручуванні  правої руки потерпілого.

Суд вважає , що вказане не впливає на об’єм звинувачення та кваліфікацію дій ОСОБА_1

Твердження  ОСОБА_2 про те, що він захищав батька від посягання ОСОБА_4 і не мав умислу на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень  спростовуються показами потерпілого, свідків , матеріалами справи . З достовірністю встановлено, що  першим неправомірні дії вчинив  48- річний ОСОБА_1 , який почав викручувати ліву руку ОСОБА_4, а не 14 –річний потерпілий . Реального суспільно небезпечного посягання зі сторони  ОСОБА_4 не було, а отже підстави захищати батька у ОСОБА_2 були відсутні.

Оцінюючи покази  свідків ОСОБА_3, який є близьким родичем підсудних, ОСОБА_8 про те, що фізична сила у відношенні неповнолітнього  ОСОБА_4  не застосовувалася, суд вважає їх недостовірними та направленими  на сприяння  підсудним  уникнути відповідальності за скоєне.

Даючи оцінку  показам  підсудних в цій частині , суд приходить  до висновку , що їх покази  направлені  на уникнення відповідальності за вчинені неправомірні дії.

Покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були очевидцями події, в частині механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, заподіяних підсудними, суд приймає ,як такі , що відповідають дійсності, поскільки є послідовними та незмінними на протязі досудового та судового слідства.

          При виборі міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, пом’якшуючі обставини: першу судимість обох підсудних , позитивні характеристики по місцю проживання та вважає за доцільне визначити покарання підсудним в межах санкції ч.1 та 2 ст. 125 КК України.

Враховуючи,що санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання менш суворе ніж обмеження волі, а санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до двох років, а з дня вчинення злочину минуло більше трьох років, у відповідності зі  ст..ст..49 ч.1 пп.1,2,  74 ч.5 КК України, ст..11- 1 ч.2 КПК України, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають  звільненню від покарання в зв’язку закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності .

          Цивільний позов  ОСОБА_4 :

-          про стягнення з підсудних  матеріальної шкоди в сумі 1700 гривень задоволенню не підлягає. Витрати на лікування в сумі 1400 грн. документально не підтверджені, як і витрати на ремонт мобільного телефону в сумі 300грн. Надана потерпілим розрахункова  квитанція №31 від 08.11.2007 року  за ремонт телефону  не є підставою для задоволення вимог про стягнення збитків, поскільки відсутні дані про те, які пошкодження підлягали  ремонту  та чи були вони наслідками злочинних дій підсудних;

-          про стягнення з винних моральної шкоди підлягає частковому задоволенню. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується  особою, яка її завдала за наявності її вини , крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи характер, глибину фізичних страждань , яких зазнав потерпілий ОСОБА_4, зусилля  необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості,суд приходить до висновку про стягнення з підсудних на користь  потерпілого моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Згідно ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

          Керуючись ст.ст. 49,74 КК України , ст..ст. 323, 324,11-1 КПК України, суд

                                                  З А С У Д И В:

Визнати винними ОСОБА_1 по ч.2 ст.125 КК України, а ОСОБА_2 по ч.1 ст.125 КК України та покарати :

ОСОБА_1 по ч.2 ст.125 КК України обмеженням волі строком 1( один ) рік;

ОСОБА_2  по ч.1 ст.125 КК України громадськими роботами на строк 100 годин .

В зв’язку з закінченням строків  давності  притягнення до кримінальної відповідальності звільнити  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування  покарання.

Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 –підписку про невиїзд –скасувати .

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4

2000 грн. моральної шкоди , солідарно.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області в 15-денний строк з подачею скарги через районний суд.

Головуючий:                                                                                           Б.М.Сорока