Справа 22-10027\2006                          Головуючий в першій інстанції -

Категорія 21\1\                                 Шум Л.І.

Доповідач - Митрофанова Л.В.

УХВАЛА Іменем   України 21  липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Митрофанової Л.В.

суддів - Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі - Кобзєвій К.І. за участю - позивача ОСОБА_1, представника позивача -ОСОБА_2, представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка»- Слюсарчука Юрія Миколайовича, представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі -Мороз Нінель Юріївни.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 жовтня 2004 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА: В січні 2004 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку, компенсації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 1982 по 1992 роки працював у відповідача ВАТ "Суха Блака" прохідником 5 розряду з повним робочим днем в підземних умовах. У зв*язку з роботою в шкідливих умовах йому за висновком МСЕК від 13.10.1992 року було встановлено 45% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності. При послідуючому переогляді відсоток втрати працездатності змінювався та згідно висновку МСЕК від 02.12.1999 року становив 30%.

Так як відповідач ВАТ "Суха Балка" при нарахуванні та щомісячній виплаті відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, не застосував коефіцієнти підвищення заробітної плати на підприємстві не провів перерахунок сум відшкодування шкоди, позивач просив суд стягнути з відповідачів заборгованість по щомісячним виплатам втраченого заробітку у зв*язку з професійним захворюванням, компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди здоров* ю та суми моральної шкоди.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 жовтня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВАТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 27240,37 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди в сумі 13016,19 грн.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі (надалі - Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах у розмірі 17437,14 грн., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 листопада 2004 року по 730,48 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.

В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки постановляючи рішення, суд першої інстанції не вказав згідно вимог ст.205 ЦПК України з якого рахунку треба списати стягнуті суми; не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по справі; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з 01 січня 1996 року 2,5 та з 01 квітня 2000 року 1,24; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.

ВАТ «Суха Балка» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року та 2,5 з 01 січня 1996 року необгрунтовані, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував   строк   позовної   давністі;   а   також   необгрунтовано   стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.

Представники ВАТ "Суха Балка" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, кожен окремо, підтримали свої апеляційні скарги.

Позивач ОСОБА_1 та його представник заперечували проти апеляційних скарг, вважають рішення суду правильним.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача ВАТ "Суха Балка" з 1982 - 1992 роки прохідником 5 розряду з повним робочим днем в підземних умовах.

За висновками МСЕК від 13 жовтня 1992 року позивачу встановлено 45 відсотків втрати професійної працездатності і 3 група інвалідності, від 31 жовтня 1994року - в розмірі 40%, від 02.12.1999 року 30% з переосвідченням в жовтні 2004 року.

Згідно наказу НОМЕР_1 відповідачем ВАТ "Суха Балка" були призначені виплати на відшкодування шкоди здоров"ю, виходячи із заробітної плати позивача 12436,12 крб. та ступені втрати працездатності 45% в сумі 5596,25 крб., з приводу розміру якої спір не виникає.

Спір між сторонами виник з приводу сум відшкодування шкоди за період, починаючи с 01 липня 1994 року, коли відповідач своїм наказом НОМЕР_2 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04 липня 1994 року "Про збільшення частини тарифів та заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства" збільшив у 2 рази тарифні ставки та посадові оклади, але не провів перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2,0 при перерахунку ОСОБА_1 сум відшкодування шкоди з 01 липня 1994 року, оскільки вищезгадана постанова не мала обов"язкового характеру і дозволяла підприємствам самостійно вирішити питання про збільшення частки тарифів шляхом зміни структури заробітної плати та зменшення частки інших виплат.

Приймаючи до уваги, що відповідач ВАТ "Суха Балка" не надав доказів на підтвердження зміни стуктури заробітної плати при збільшенні тарифних ставок у 2 рази з 01 липня 1994 року, колегія суддів вважає доводи відповідачів у цій частині необгрунтованими.

Також правильним є висновок суду про необхідність застосування коефіцієнту 2.5 з 01 січня 1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкової організації НОМЕР_3, оскільки відповідно до п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства,установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків" ( надалі - "Правила відшкодування шкоди..."), затверджених постановою Кабинету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоду на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідного працівника на підприємстві.

Таким чином, суд правильно відхилив доводи обох відповідачів та стягнув на користь позивача з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку у розмірі 27240,37 грн., з Фонду соціального страхування - заборгованість по страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 листопада 2004 року у розмірі 17437,14 грн. і щомісячно, починаючи з 01 листопада 2004 року страхові виплати у розмірі 730,48 грн.

Колегія суддів знаходить безпідставними доводи ВАТ «Суха Балка» про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій постановою Кабинету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997р. № 142 і 23.04.1999р. № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою КМ України від 21.02.2001р. № 159 , від 09.08.2001р. № 958 і від 31.03.2003р. № 430, передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у зв"язку з несвоєчасною виплатою цих сум.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно стягнув на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку за період з 1.01.1998р.   по   1.04.2001р. в розмірі 13016,19 грн.

Доводи відповідача ВАТ "Суха Балка" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно до ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях грошових вимог, крім   вимог   про   виплату   працівникові   середнього   заробітку   за   час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи ( ст. 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь- яким строком.

Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком и підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».

Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.

Доводи відповідача Фонду соціального страхування в апеляційній скарзі безпідставні та спростовуються висновками суду першої інстанції.

В іншій частині рішення суду не оскаржене.

Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненням сторін, рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому обидві апеляційні скарги необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може

бути оскаржена у касаційному порядку до судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею

законної сили.