УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Стефанів Н.С.
суддів Гандзюка В.П., Іванів О.Й.
з участю прокурора Біньковської Н.В.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та житель АДРЕСА_1, не працює, з середньою освітою, неодружений , судимий Івано-Франківським обласним судом: 05.08.1997 року за ст. ст.142 ч.З, 140 ч.З, 81 ч.З, 89 ч.І КК України на 6 років позбавлення волі; 12.02.2004 року Івано-Франківським міським судом за ст. 309 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; громадянин України,
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі,
за ст. 309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі, за ст. 185 ч.3 КК
Справа 11-180а 2007 рік Головуючий 1 інстанції Фіцак Т.Д.
Кат. ст. 307ч.1,309 ч.2 185 ч.3 КК України Доповідач Стефанів Н.С.
2
України на три роки два місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання три роки два місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно засудженого до вступу вироку в законну силу залишено без змін - тримання під вартою. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 17.10.2006 року.
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 165,24 грн. судових витрат на користь експертної установи.
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він незаконно придбав, зберігав з метою збуту, а також незаконно збув психотропні речовини, незаконно придбав, зберігав наркотичні засоби без мети збуту, повторно, та вчинив крадіжку чужого майна з проникненням в приміщення за таких обставин.
03.05.2006 року біля 12 год. ОСОБА_3 в м. Івано-Франківську придбав з метою збуту у невстановленої слідством особи 10 таблеток медичного препарату „Сибазон", який на території ОПНЛ №3 продав ОСОБА_4 за 60 грн., після чого по вул. Коновальця був затриманий працівниками міліції. Згідно висновку судово-медичної експертизи вилучений препарат містить психотропну речовину діазепам в кількості по 0,05 грама в кожній таблетці.
29.09.2006 року ОСОБА_3 біля 23 годин через відчинене вікно на першому поверсі приміщення ДОДКЛ, що по вул. Коновальця, проник в приміщення лікарського кабінету, де таємно викрав з сумки потерпілої ОСОБА_5 фотоапарат „Олімпус"за 1500 грн., жіноче портмоне за 200 грн., гроші в сумі 200 грн., а всього чужого майна на загальну суму 1900 грн.
17.10.2006 року біля 19 годин на вул. Тролейбусній в м. Івано-Франківську ОСОБА_3 придбав для власного вживання у невстановленої слідством особи одноразовий медичний шприц ємкістю 2 мл. з наркотичною речовиною - опієм ацетильованим та незаконно зберігав при собі, в кишені куртки цей наркотичний засіб, загальна кількість якого в перерахунку на суху речовину складає 0.12 грама, який був виявлений у нього при затриманні.
В апеляціях:
засуджений ОСОБА_3 вважає своє засудження за ст. 307 ч.1 КК України незаконним та зазначає, що збуту наркотичних засобів не вчиняв, в приміщення лікарні проник з метою крадіжки наркотичних препаратів, а не чужого майна;
захисник ОСОБА_6 важає вирок суду незаконним в зв'язку з тим, що пред"явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ст.307 ч.1 КК України не доведене в судовому засіданні, а його дії за ст. 309 ч.2 та ст. 185 ч.3 КК України кваліфіковано неправильно. Вказує, що судом не було допитано свідка ОСОБА_4, яка проводила оперативну закупку, не встановлено особу, в якої придбав таблетки засуджений, є сумніви в достовірності деяких
3
документів оперативної закупки. Вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 309 та за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки відсутні кваліфікуючі ознаки повторності, та проникнення в приміщення;
Просить вирок суду в частині засудження за ст. 307 ч.І КК України скасувати, а провадження в справі в цій частині закрити, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 на ч.1 ст.309 та ч.1 ст. 185 КК України та пом'якшити йому покарання, не позбавляючи його волі.
В запереченні на апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що вина ОСОБА_3 за ст. 307 ч.1 КК України доведена показаннями свідків, письмовими доказами, матеріали стосовно особи, в якої придбано наркотичний засіб, виділені для додаткової перевірки, в приміщення ОСОБА_3 проник незаконно, що достатньо для кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України. Просить апеляції залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6 та засудженого, які підтримали свої апеляції, захисника ОСОБА_2, який підтримав подані апеляції, думку прокурора, яка заперечила доводам апеляцій, вважає вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у злочинах, за які його засуджено, є обґрунтованим.
Зокрема, вина засудженого підтверджується такими доказами:
· показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що 03.05.2006 року працівниками ВБНОН з участю ОСОБА_4 проводилась оперативна закупка у засудженого. З участю понятих були проведені всі необхідні дії для оперативної закупки. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 на таксі поїхали в лікарню, де він придбав таблетки „Сибазон" і продав їх ОСОБА_4 Гроші були вилучені у засудженого після того, як він продав їй наркотичний засіб, а в неї були вилучені таблетки.
· показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 03.05.2006 року біля 11 год.30 хв. він як водій таксі підвозив засудженого з дівчиною з вул. Тролейбусної до клінічного диспансера в с Чукалівка, де засуджений вийшов, а дівчина залишилась в автомобілі його чекати. Коли він повернувся, вони поїхали назад. На зворотній дорозі на вимогу дівчини він зупинився, тоді до ОСОБА_3, який був у салоні, підійшли працівники міліції, а його запросили бути понятим і вилучили у засудженого гроші в сумі 46 грн., шприц із залишками рідини темного кольору, три ампули „Сибазону".
- оголошеними показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були понятими при врученні грошей для оперативної закупки та вилученні їх у засудженого, а наркотичного засобу - у ОСОБА_4, та
4
показаннями свідка ОСОБА_4, яка підтвердила, що дала згоду на проведення у ОСОБА_3 оперативної закупки, їй було вручено кошти в присутності понятих. 03 травня 2006 року вона разом з засудженим на таксі приїхала біля приміщення психіатричної лікарні, куди зайшов ОСОБА_3, щоб придбати наркотичні засоби, а повернувшись, продав їй 10 таблеток „Сибазону".
- показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 29.09.2006 року в лікарській кімнаті, де в неї знаходились її особисті речі, вона виявила крадіжку своїх речей - фотоапарата вартістю 1500 грн., грошей в сумі 200 грн., шкіряного портмоне за 200 грн.та двох пластикових банківських карток. При цьому всі речі в шафі були перекинуті, також вона замітила, як хтось вискочив через відкрите вікно.
Винуватість засудженого стверджується також висновками експертиз, з яких видно, що рідина об"ємом 0,1 мл в медичному шприці, та речовина на вирізаній кишені, вилучені у ОСОБА_3, є наркотичним засобом - опієм ацетильованим, загальна кількість якого в перерахунку на суху речовину складає 0,12 г(т.2 а.с. 11), 10 штук таблеток „Сибазон 0,005 г" містять психотропну речовину - діазепам в кількості 0,05 г(т.1 а.с.35), висновком судово-криміналістичної експертизи про те, що слід пальця руки, залишений при огляді лікарського кабінету, належить ОСОБА_3, явкою з повинною ОСОБА_3, в якій він вказує, що проник в приміщення лікарні з метою крадіжки та викрав гроші та речі з дамської сумки (а.с.25 т.2).
За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку, що ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав з метою збуту та збув наркотичний засіб, а також вчинив крадіжку чужого майна з проникненням у приміщення.
Тому посилання в апеляціях на те, що за ст. 307 ч.І та за ч.З ст. 185 КК України засуджено необгрунтовано, не заслуговує на увагу і спростоване наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.
Дії засудженого за ст.ст. 307 ч.І, 185 ч.З КК України кваліфіковано правильно.
Досудовим слідством та судом дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.2 ст.309 КК України за кваліфікуючою ознакою повторності. Разом з тим, як вбачається із матеріалів кримінальної справи, відповідно до вимог ст. 89 КК України ОСОБА_3 є таким, що немає попередньої судимості за ст. 309 КК України, тому колегія суддів вважає, що ознака повторності в даному випадку відсутня, а тому його дії слід перекваліфікувати з ч.2 на ч.І ст. 309 КК України та пом"якшити йому покарання за цією статтею.
Призначаючи покарання засудженому, суд в повній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого, особу винного та обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається в апеляції засуджений, тому підстав для призначення більш м"якого виду покарання, не пов"язаного з позбавленням волі, про що йдеться в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
5
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2007 року відносно ОСОБА_3 змінити.
Перекваліфікувати його дії з ч.2 на ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання - 1(один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів залишити ОСОБА_3 остаточне покарання, призначене судом першої інстанції.
В решті цей вирок залишити без змін.