АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНШРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц -2315/ 07                   Головуючий в 1-й інстанції -Ткаченко Н.Ю.

Категорія- 19/21                                   Доповідач - Болтунова Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Лаченкової О.В., Пищиди М.М.

при секретарі -Шило С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Тернівці на рішення Тернівського міського суду від 24 листопада 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці (далі Фонд) про відшкодування моральної шкоди,-

встановила:

У листопаді 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди у сумі 75000 гривень, посилаючись на те, що він з 17.12.1982 року по 30.07.1984 року, з 06.07.1989 року по 08.09.1992 року, з 12.11.1992 року по 04.06.1996 року та з 24.06.1996 року по 06.02.2006 року знаходився в трудових відносинах с працював на шахтах ДВАТ та ДП ВАТ „Павлоградвугілля". 21.06 1990 року він отримав виробничу травму.

Згідно висновків МСЕК від 23 січня 2006 року йому встановлена ступень втрати професійної працездатності у розмірі 45 % та третя група інвалідності, чим спричинені моральні страждання, тому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням Тернівського міського суду від 24 листопада 2006 року стягнуто з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.

В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 вважаючи, що воно не обгрунтоване діючим законодавством.

Перевіривши матеріали справи , законність та обґрунтованість рішення суду , колегія суддів вважає , що рішення суду слід скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 17.12.1982 року по 30.07.1984 року, з 06.07.1989 року по 08.09.1992 року, з 12.11.1992 року по 04.06.1996 року та з 24.06.1996 року по 06.02.2006 року знаходився в трудових відносинах з ДВАТ та ДП ВАТ „Павлоградвугілля".

Як вбачається з довідки МСЕК від 23 січня 2006 року йому було встановлено 45% втрати працездатності і він був визнаний інвалідом 3 групи згідно отриманої виробничої травми від 21.06 1990 року .

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України „ Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року відшкодування моральної шкоди , проводиться власником , якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних витрат потерпілого , порушили його нормальні, життєві зв'язки , вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, як вказано в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „ Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" ( зі змінами та доповненнями), на правовідносини, які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди , обов'язок по її відшкодуванню не поширюється , в тому числі й на випадки , коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій.

Оскільки ОСОБА_1 отримав виробничу травму в 1990 році. , тобто до набрання законної сили законодавства , яким введено поняття відшкодування моральної шкоди , в тому числі і Закону України „ Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професіонального захворювання , які призвели до втрати працездатності" від 23 вересня 1999 року , суд необгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 25 000 грн. , тому рішення суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 218,303,307,314,316 ЦПК України , колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці задовольнити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2006 року скасувати і постановити нове рішення , яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення , однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили.