Справа № 22-ц-1348.                                Головуючий у  1-й  інстанції- Невгад Л.М.

Доповідач-Суханова Є.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 квітня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого-Юровської Г.В.,

суддів-Суханової Є.М., Яворського М.А.,

при секретарі- Велицького О.О.,

розглянула матеріали з апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 доОСОБА_1, третя особи-відціл охорони дитинства управління освіти та науки виконавчого комітету Білоцерківської міської ради як орган опіки та піклування та управління освіти виконавого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської облсті як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня

2007 року було задоволено позов позивача. Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.                                     

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд, розглядаючи справу по суті позовних вимог, обгрунтовано визначив правовідносини сторін та застосував законодавство, яке їх регламентує.

Так, судом було встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини-ОСОБА_3,2004 року народження, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Шлюб сторони уклали 08.11.2003 року.

Відповідач по справі без поважних причин самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дитини, не займається її вихованням, утриманням, всі ці обов'язки щодо дитини, виконує позивачка.

Судом також було встановлено, що позивачка тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, дитини народилась хворою, потребують як позивачка так й дитина, посиленої турботи з боку відповідача та матеріальної допомоги.

Допитані в судовому засіданні свідки, поясненням яких, суд надав належну правову оцінку пояснили, що відповідач у цей час самоусунувся від здійснення допомоги хворій дружині та важко хворій новонародженій, рідко провідував їх у лікарні, матеріальної допомоги не надавав.

2

-Судом було встановлено, що сторони припинили спільне проживання, відповідач почав проживати окремо від сім"ї, долею дитини не цікавився, матеріальної допомоги не надавав.

Апелянт посилається на те, що йому не давали можливості спілкуватись з дитиною та зазначає це в якості підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів не може надати цій обставині пріоритетного значення, так як ця позиція апелянта спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що з належною заявою про неможливість спілкуватись з дитиною та перешкоди, відповідач надав до органів піклування тільки 25.12.2006 року, коли дана справа розглядалась в місцевому суді.

Судом було встановлено, що відповідач з липня 2004 року по теперішній час без поважних причин не приймає ніякої уасті в організації лікування та реабілітації доньки, не здійснює додаткових витрат, пов"язаних з інтенсивним лікуванням дитини.

Зазначені обставини підвердили свідки, а також підверджуються письмовими докази по справі, яким суд надав належну оцінку.

Однією з підстав позбавлення батьківських прав, передбачених ст. 164 СК України, є ухилення батька, матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року № 16 „Про застосування судами деяких норм Кодексу про щлюб та сім"ю України", яка не втратила чинність, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.

Суд, обгрунтовано визначився про необхідність позбавлення батьківських прав відповідача, який без поважних причин ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Суд, при цьому, об"єктивно прийняв до уваги висновок управління освіти та науки виконавчого комітету Вишневої міської ради, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Апелянт не зміг спростувати висновків суду, колегія суддів не знайшла підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення суду згідно з вимогами передбачених ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303,304,308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту   проголошення  та  може  бути

оскаржена до Верховного Суду України.