Справа №  2-а-387/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 квітня 2011 року   смт. Петропавлівка.

Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Курочкіна О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Петропавлівського району про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дитина війни»  

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1  з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Петропавлівського району про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дитина війни» .

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV  від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» - має соціальний статус «дитина війни» в зв’язку з чим перебуває на обліку  в Управлінні Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі.

Згідно зі статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимогам вказаної статті починаючи з 01.01.2010 року по теперішній час йому така допомога не виплачувалась у вказаних розмірах.

Верховна Рада України Законом України № 3235 IV від 20.12.2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік, ст. 77 та ст. 110 та Законом України № 489 V від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п. 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В 2007 році частиною 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено та статтею 111 встановлено, що виплата цього підвищення провадиться лише особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.       

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 та статтю 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік " визнано неконституційними.

Проте рішення про відновлення  дії статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» в редакції, чинній до внесення змін до цього Закону, Верховною Радою не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишився неврегульованим.

Законом України від 28.12.2007 № 107- VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» внесено зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою визначено, що дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, визначений статтею 14 ЗУ  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 22.05.2008 № 10-рп, яким визнано неконституційними, зокрема пункт 2 статті 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», у тому числі й щодо пенсійного забезпечення дітей війни, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено встановлення з 22.05.2008 гарантій, на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 згідно з цим Законом.

Пунктом 8 зазначеної постанови встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.

Статтею 52 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010 рік» затверджує на 2010 рік прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня-695грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня-709 грн., з 1 жовтня-723 грн.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» затверджує на 2011 рік прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність: з 1 січня-750грн., з 1 квітня-764 грн., з 1 жовтня-784 грн., з 1 грудня-800 грн.

Зважаючи на викладене позивач вважає, що невиплата йому соціальної допомоги  передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

До того ж позивач   просить   визнати неправомірною відмову відповідача щодо виплати йому  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період  з 01.01.2010 року по теперішній час, зобов’язати відповідача в майбутньому здійснювати виплати як дитині війни у  розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача на його користь судові витрати, розглянути справу у його відсутність.  

Від представника відповідача на адресу суду  в установлений законодавством строк не надійшло заперечення проти позову.

У відповідності до ст. 1832  КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 1832  КАС України  справа  розглядається у порядку скороченого провадження не пізніше 3 днів з дня закінчення строку, передбаченого ч.3 цієї статті, якщо  до суду  не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцем знаходження відповідача.

Суддя вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає за необхідне позов задовольнити частково з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що між сторонами існують публічно правові відносини, тому що  позивач  дійсно відноситься до соціальної категорії  - «Дитина війни», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням .

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком і тому позивач, як дитина війни, має право отримувати державну соціальну підтримку у підвищеному розмірі.

           Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Позивач в своїй заяві не вказує, що пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, та не  просить його відновити.

На думку суду в матеріалах справи відсутні поважні причини пропущення строку звернення до суду, відповідно суд не визнає причину пропущення строку поважною і не знаходить підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків встановлених законом, залишається  без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка  його подала, не знайде  підстав для поновлення строку, про що постановляє ухвалу.

Позивач звернувся до суду з позовом 24.03.2011 року і просить стягнути суми підвищення до пенсії за період з  01.01.2010 року по теперішній час.

Враховуючи вищезазначене  суд  прийшов до висновку, що задоволенню підлягають лише позовні вимоги заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 24.09.2010 року по 11.04.2011 року. Позовні вимоги  про нарахування та виплату допомоги за період з 01.01.2010 року по 23.09.2010 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до п. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

                Таким чином при розрахунку підвищення пенсії, яке передбачено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, а не розмір, що установлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту  окремих категорій громадян".

Суд бере до уваги, що  надання дітям війни соціальної підтримки  є державною програмою соціальної допомоги встановленої вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які є чинними та домінуючими щодо підзаконних нормативних актів. Правовий статус дітей війни і основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист  дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV. Державна соціальна гарантія  - встановлений цим законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

Суд враховує, що позивач по справі не зазначив в документах наданих суду чи звертався він до суду з раніше з зазначеним питанням і чи були його вимоги задоволені в 2010 році та за який період, тож суд вважає, що при  нарахуванні  також повинен враховуватись  перерахунок в 2010 році за період з    24.09.2010 року по 11.04.2011  року  відповідно до рішень суду при їх виконанні.

Нормами Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010  № 2154-VI зупинення дії статті 6 Закону України № 2195- IV на 2010 рік передбачено не було. Щодо визнання неконституційними окремих положень відповідно  
Рішення Конституційного Суду        N 22-рп/2010 ( v022p710-10 ) від 30.11.2010 у  2010 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» також не призупинялася.

             Що  стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захсит дітей війни» та абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнобовязкове державне пенсійне страхування» в подальшому при нарахуванні пенсії, суд зазначає що вони також не підлягають задоволенню  так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки  рішення суду   не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.   

       Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 3 грн.40 коп. підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача так як відповідно до п.34 ст.4 Декрету  КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835- VI , ст. ст. 2, 6, 8, 9, 94, 99, 100, 104, 159, 160, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України Петропавлівського району про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дитина війни»  задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного Фонду України в Петропавлівському районі щодо не нарахування та невиплати надбавки до пенсії у відповідності зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період  24.09.2010 року по 11.04.2011    року  

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1    за період  24.09.2010 року по 11.04.2011    року  відповідно до статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії  за  виключенням   при нарахуванні і призначенні вже нараховане і отримане за зазначений час щомісячне підвищення пенсії, а також  перерахунок в 2010 році за період з    24.09.2010 року по 11.04.2011    року  відповідно до рішень суду, що набрали законної сили та надійшли на виконання.

Позовні вимоги  про нарахування та виплату допомоги за період з 01.01.2010 року по 23.09.2010 року залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.                                                       

Постанова  може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду   Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя    О. М. Курочкіна