ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.11 Справа № 28/66/2011
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Приватного підприємства "Славнефтехим", м. Красний Лиман
до державного підприємства "Ровенькиантрацит" м. Ровеньки
про стягнення 389793 грн. 67 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 11.05.2011;
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 1-3/3д-17 від 24.12.2010, провідний юрисконсульт відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання».
в с т а н о в и в :
Обставини справи: стягується заборгованість у сумі 389 793 грн. 67 коп. за поставлений товар. Згідно наданого розрахунку суми позову вона складається також з інфляційних втрат у сумі 37 865 грн. 62 коп. та 3% річних у сумі 13 020 грн. 23 коп. (а.с. 13-15).
Позивач у судовому засіданні 12.05.2011 надав заяву, якою зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за товар у сумі 337 960 грн. (а не 338 907 грн. 82 коп. (у розрахунку суми боргу за позовом помилково включена сума 947 грн. 82 коп. на підставі договору № 132т/16-43 від 17.01.2006, який у позові не зазначений), інфляційні втрати у сумі 37 865 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 13 020 грн. 23 коп.
Дана заява приймається судом до розгляду.
Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги в сумі боргу 337 960 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Правовідносини сторін склалися на підставі договорів поставки № 19-742гп від 27.05.2009, № 19-1115гп від 10.07.2009, № 19-1303гп від 04.08.2009, № 19-1685гп від 01.09.2009, № 110-3253гп від 04.10.2010.
На підставі даних договорів позивачем поставлявся відповідачу товар в номенклатурі, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даних договорів.
Так, на виконання договору № 19-742гп від 27.05.2009 позивачем на підставі видаткової накладної № СН-138 від 28.05.2009 поставлений товар на суму 98 000 грн. Даний товар відповідачем сплачений частково на суму 4000 грн.
На виконання договору № 19-1115гп від 10.07.2009 позивачем на підставі видаткової накладної № СН-00188 від 21.07.2009 поставлений товар на суму 29 460 грн.
На виконання договору № 19-1303гп від 04.08.2009 позивачем на підставі видаткової накладної № СН-00201 від 05.08.2009 поставлений товар на суму 98000 грн.
На виконання договору № 19-1685гп від 01.09.2009 позивачем на підставі видаткової накладної № СН-00228 від 02.09.2009 поставлений товар на суму 98000 грн.
На виконання договору № 110-3253гп від 04.10.2010 на підставі видаткової накладної № СН-0000078 від 11.10.2010 позивачем поставлений товар на суму 18500 грн.
Умови оплати в кожному договорі передбачені у п. 3.4, за яким порядок та форма розрахунків визначені шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 днів з моменту поставки продукції на склад покупця.
Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем товару за відповідними договорами. Відповідач факт отримання товару не заперечує.
Однак, відповідачем оплата товару не проводилась, тому у нього утворилась заборгованість у сумі 337960 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Дана сума визнана відповідачем, про що зазначено у відзиві від 12.05.2011.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
За таких обставин, сума основного боргу підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі у сумі 337 960 грн.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом досліджено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем, виходячи з загальної суми боргу за договорами поставки 337 960 грн.
Згідно обґрунтованому розрахунку позивача:
- за договором № 19-742гп від 27.05.2009 нараховані інфляційні втрати за період з липня 2009 року по листопад 2010 року у сумі 11 186 грн., 3% річних за період з 27.06.2009 по 27.12.2010 –у сумі 4241 грн. 59 коп.;
- за договором № 19-1115гп від 10.07.2009 нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року у сумі 3 594 грн. 12 коп., 3% річних за період з 20.08.2009 по 27.12.2010 –у сумі 1198 грн. 58 коп.;
- за договором № 19-1303гп від 04.08.2009 нараховані інфляційні втрати за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року у сумі 11 956 грн. 00 коп., 3% річних за період з 04.09.2009 по 27.12.2010 –у сумі 3866 грн. 30 коп.;
- за договором № 19-1685гп від 01.09.2009 нараховані інфляційні втрати за період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року у сумі 11 074 грн. 00 коп., 3% річних за період з 02.10.2009 по 27.12.2010 –у сумі 3640 грн. 77 коп.;
- за договором № 110-3253гп від 04.10.2010 нараховані інфляційні втрати за листопад 2010 року у сумі 55 грн. 50 коп., 3% річних за період з 10.11.2010 по 27.12.2010 –у сумі 72 грн. 99 коп.,
усього нараховано: 37 865 грн. 62 коп. інфляційних втрат та 13020 грн. 23 коп. трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем не виконані вимоги суду щодо надання належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за належними реквізитами, тому дані витрати підлягають стягненню з нього на користь з Державного бюджету України.
Втім, позивачу підлягають поверненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені платіжним дорученням № 468 від 21.04.2011 за невірними реквізитами.
У судовому засіданні 12.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704, на користь Приватного підприємства "Славнефтехим", м. Красний Лиман, вул. Свободи, 11, ідентифікаційний код 31709624, заборгованість у сумі 337 960 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 37 865 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 13020 грн. 23 коп., державне мито у сумі 3888 грн. 46 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Славнефтехим", м. Красний Лиман, вул. Свободи, 11, ідентифікаційний код 31709624, в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Слов'янській ОДПІ (84100, м. Слов'янськ, пл. Жовтневої революції, 3).
4. Повернути Приватному підприємству "Славнефтехим", м. Красний Лиман, вул. Свободи, 11, ідентифікаційний код 31709624, невірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжним дорученням № 468 від 21.04.2011 у сумі 264 грн. 00 коп., видавши його з матеріалів справи позивачу.
Підставою для повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення, скріплене гербовою печаткою суду.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.05.2011.
Суддя І.В. Семендяєва
Надр. 3 прим.
1-до справи вих.№
2-позивачу
3- відповідачу