ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
№К-7996/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М. І.
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Степашка О.І., Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом Львівської державної залізниці до 1) Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області 2) Відділення Державного казначейства у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі №0001841700/0 від 16.10.2003р. та стягнення помилково сплачених коштів у сумі 426,30 грн., за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на Рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005р. у справі №5/2283-12/246, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2004 року Львівська державна залізниця звернулася до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі №0001841700/0 від 16.10.2003р. та стягнення помилково сплачених коштів у сумі 426,30 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.09.2004р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005р. у справі №5/2283-12/246, позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ДПІ у Пустомитівському районі звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005р. у справі №5/2283-12/246 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційних вимог відповідач-1 посилається на те, що судові рішення прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права. Так, відповідач вказує на те, що судами при прийнятті рішень було порушено норми п. 2 „а” ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 та пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., ст. 43 ГПК України.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відокремленого структурного підрозділу Львівської залізниці колійної машинної станції №125 за період з 01.07.2001р. по 01.09.2003р., про що складено Акт перевірки від 14.10.2003р. В Акті податковим органом зазначено, що позивачем порушено п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, оскільки, перевіркою встановлено заниження суми прибуткового податку в сумі 142,1 грн., фактична сума прибуткового податку за перевірений період склала 1 064 137,27 грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ у Пустомитівському районі було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем прибутковий податок у сумі 142,10 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 284,20 грн. Донарахування податковим органом було здійснено з посиланням на розрахунок правильності обчислення прибуткового податку з доходів громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Як встановлено в ході розгляду справи судами попередніх інстанціях, протягом періоду, що перевірявся, позивачем у суб'єктів підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було придбано товарно-матеріальні цінності. Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).
Суди обґрунтовано зазначають, що в даному випадку позивач правомірно не утримав із суб'єктів підприємницької діяльності прибутковий податок. Крім того, судами зазначено, що податковим органом не вказано у спірному повідомленні-рішенні, яку норму закону порушено в даному випадку позивачем.
Стосовно прибуткового податку з доходів громадян ОСОБА_1та ОСОБА_2, суди вірно вказують, що згідно з ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” нарахування, утримання i перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всiх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів.
Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 цього Декрету. При цьому, для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з статтею 6 цього Декрету, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг. По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням сплаченого (утриманого) протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку i перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідно до вказаної статті позивач подав до податкового органу перерахунок прибуткового податку за 2001р., відповідно до якого громадянам ОСОБА_1та ОСОБА_2 повернуто зайво утриманий прибутковий податок з громадян за 2001р.
Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2004р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005р. у справі №5/2283-12/246 відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 232, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005р. у справі №5/2283-12/246 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак
О.І. Степашко
Н.Г Пилипчук
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис О.І. Степашко
підпис Н.Г Пилипчук
З оригіналом вірно відповідальний секретар В.Л. Хрущ