№ 2-а-338/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.02.2011                                                                                                   м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська як місцевий адміністративний суд в складі:
головуючого судді          Федоріщева С.С.

при секретарі:          Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника ВДАІ м. Дніпродзержинська Педана Василя Петровича про оскарження дій суб'єкта владних повноважень, скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта владних повноважень - заступника начальника ВДАІ м. Дніпродзержинська Педана Василя Петровича про скасування постанови про адміністративне порушення серії АЕ №297451 від 05 червня 2010 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.2 КУпАП. В обґрунтування позову вказує, що не згодна з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, вона не порушувала своїх обов’язків при проведенні дорожніх робіт 28.05.2010 р. Крім того, позивачка вважає, що відповідач, виносячи зазначену постанову, порушив не тільки процесуальні норми, передбачені КУпАП, що визначають порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, але й на підставі неперевірених та недосліджених у повному обсязі доказів по справі, зробив висновок щодо її винності, який взагалі не відповідає дійсності. Вважає, що відповідачем обставини справи фактично не з'ясовані.

Позивачка в судове засідання з’явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити. Пояснила, що вона не є посадовою особою підприємства КП «Дорожник», де вона працює, на яку б було покладено обов’язок узгоджувати проведення робіт на дорогах з органами ДАІ. 28.05.2010 р. дійсно на вул. Сировця у м. Дніпродзержинську проводилося прибирання сміття вздовж бордюру робочими КП «Дорожник», над цими робочими вона була старшою, але зазначені роботи вони виконували за вказівкою директора підприємства Шевченко Ольги Михайлівни. Жодних вказівок чи розпоряджень від директора щодо необхідності узгодити ці роботи із органами ДАІ  вона не отримувала, на неї не покладено такий обов’язок і її посадовою інструкцією. 28.05.2010 р. під час проведення зазначених робіт, робочі використовували дорожні знаки, якими було позначено місце виконання робіт та порядок проїзду автотранспорту. Руху транспорту зазначені роботи не заважали, прибиральна та інша техніка при цьому не використовувалась, прибирання дороги проводилося вздовж бордюру за допомогою віників, працювало 8 робочих, жодних аварійних ситуацій при цьому не створювалося. Позивачка не може пояснити, чому саме відносно неї інспектором ДАІ було складено протокол, на підставі якого потім було винесено оскаржувану постанову, але стверджує, що про дату та час розгляду цього протоколу її не повідомили, тому дізналася про оскаржувану постанову лише від державного виконавця, який запропонував їй сплатити подвійну суму штрафу за оскаржуваною постановою. Цю постанову ані поштою, ані у інший спосіб від органу ДАІ вона не отримувала.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який надав суду письмові заперечення проти позову, пояснив, що позивачку вважають суб’єктом адміністративного  правопорушення, передбаченого ст140 ч.2 КУпАП, оскільки саме позивачка була старшою при проведенні дорожніх робіт 28.05.2010 р. на вул. Сировця у м. Дніпродзержинську робочими КП «Дорожник». Для проведення дорожніх робіт, підприємство, що має наміри їх проводити, повинно отримати в ДАІ відповідний дозвіл на проведення таких робіт  у вигляді встановленого чинним законодавством ордеру. Водночас підтвердити документально той факт, що саме на позивачці лежить обов’язок узгоджувати проведення дорожніх робіт, представник відповідача не має можливості.  

У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:

- постанову про адміністративне правопорушення АЕ №297451 від 05 червня 2010 року;

- протокол про адміністративне правопорушення АЕ №338915 від 28 травня 2010 року;

- копію паспорту позивачки;

- копію звернення позивачки до Державної виконавчої служби від 28.12.2010 р. щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження за оскаржуваною постановою.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини:

          Позивачка –ОСОБА_1 працює на комунальному підприємстві Дніпродзержинської міської ради КП «Дорожник»на посаді начальника виробництва. Зазначене підприємство за своєю спеціалізацією виконує роботи щодо підтримання в належному стані доріг на території м. Дніпродзержинська. Згідно до оскаржуваної постанови, 28.05.2010 р. позивачка, будучи відповідальною за проведення робіт на дорозі по вул. Сировця у м. Дніпродзержинську, виконувала роботи без узгодження їх проведення з ДАІ. Факт проведення зазначених робіт позивачкою не заперечується та підтверджується матеріалами справи. Не заперечується сторонами та вважається доведеним й той факт, що під час виконання зазначених робіт підприємство КП «Дорожник»не провело узгодження їх проведення із органами ДАІ. Водночас відповідачем та його представником не доведено, що саме на позивачку було покладено обов’язок провести відповідне узгодження з ДАІ перед початком проведення зазначених робіт. Як встановлено в судовому засіданні, позивачка особисто ніяких робіт не здійснювала, на дорозі працювали 8 робочих зазначеного підприємства, вона лише виконувала розпорядження свого безпосереднього керівника –директора зазначеного підприємства Шевченко О.М. щодо організації роботи зазначених осіб по збиранню сміття на дорозі. Судом не приймається до уваги твердження представника що саме позивачка є суб’єктом зазначеного правопорушення через те, що вона була старшою серед робітників підприємства що виконували роботи по збиранню сміття на дорозі, оскільки жодних документальних підтверджень того, що саме позивачка була особою, уповноваженою від цього підприємства узгоджувати проведення робіт із ДАІ суду не представлено. Навпаки, із пояснень позивачки, в її посадові обов’язки не входить проведення подібних узгоджень, тим більше, що такі узгодження передбачають певні грошові витрати з рахунку підприємства на рахунок органів ДАІ, а вона не є особою, яка наділена повноваженнями по розпорядженню коштами підприємства КП «Дорожник». Також з пояснень позивачки випливає й те, що виконуючи наказ свого безпосереднього керівника -  директора зазначеного підприємства Шевченко О.М. щодо організації роботи зазначених осіб по збиранню сміття на дорозі, вона була впевнена, що всі необхідні дозвільні документи на проведення таких робіт в наявності, оскільки за діяльність підприємства в цілому відповідає його керівник.

          У відповідність до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається  вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

          У відповідність до ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається  вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

          В даному випадку жодних шкідливих наслідків від зазначеного діяння не наступило. Позивачка не тільки не усвідомлювала протиправний характер своїх дій при проведенні робіт проведення робіт по прибиранню сміття на дорозі по вул. Сировця у м. Дніпродзержинську 28 травня 2010 року, але й не передбачала і не могла передбачити можливості настання шкідливих наслідків своїх дій, оскільки за своїми посадовими обов’язками не повинна була проводити узгодження проведення зазначених робіт із органами ДАІ. Тобто в діях позивачки відсутня обов’язкова складова, без якої відсутній і склад адміністративного правопорушення –її вина та вона не є суб’єктом зазначеного правопорушення.

В зв'язку з наведеними обставинами вбачається необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ст.62 Конституції України визначає, що обвинувачення не  може  ґрунтуватися  на  доказах,  одержаних незаконним шляхом,  а  також  на  припущеннях.  Усі  сумніви  щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ч.1,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження в праві про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, враховуючи, що згідно норм КАСУ презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду сумніву.

          Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та визначені відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує  права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

На підставі ст.8,19,55,62 Конституції України, ст.ст.7,33,245,247,251,252,258,287,288,289 КпАП України,    керуючись ст.ст.2,6, 69,71,86, 94,122, 128,143,161,163,173-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника ВДАІ м. Дніпродзержинська Педана Василя Петровича про оскарження дій суб'єкта владних, скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену заступником начальника ВДАІ м. Дніпродзержинська Педаном Василем Петровичем АЕ №297451 від 05 червня 2010 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.140 ч.2 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.140 ч.2 КУпАП –закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      С.С. Федоріщев