Справа №2-183/11р.

Рішення

Іменем України

25 січня 2011 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого - судді:      Проця В.А.
при секретарі          Медик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

Встановив:

Позивачка - ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову вона вказала, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.01.1978 року за № 174, посвідченого Державним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу, на праві приватної власності їй належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Відповідно до п.1 договору їй для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у користування надійшло - 745 кв.м земельної ділянки.

В листопаді місяці 2004 року з метою приватизації належної їй земельної ділянки вона звернулась з відповідною заявою до Козятинської міської ради. Рішенням № 273/04 -МР від 14.12.2004 року їй безоплатно було передано у власність земельну ділянку, площею 740 кв.м по АДРЕСА_1, Вінницької області з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Фактично цим рішенням вона отримала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В травні місяці 2010 року вона звернулась до спеціалізованої організації, а саме, ПП «Земельний центр»для виготовлення технічної документації. В подальшому, працівники ПП «Земельний центр»виїхали на місце для здійснення обмірів земельної ділянки. В ході встановлення та узгодження меж земельної ділянки відповідачка - ОСОБА_2, будучи суміжним землекористувачем не вмотивовано та категорично відмовилась посвідчити Акт погодження меж. Незважаючи на її неодноразові пропозиції дійти спільної мови на діалог не іде. При цьому, уникає зустрічі з нею, грубо відповідає на будь-які її пропозиції владнати спір в досудовому порядку, тобто, чинить дії, які перешкоджають підготовці проектної документації та приватизації нею земельної ділянки.

Вона вважає, що відмова відповідачки від підписання Акту погодження меж може грунтуватись на тому, що для розширення своєї земельної ділянки відповідачка самочинно здійснила будівництво господарських споруд на її земельній ділянці та розмістила на ній речі та матеріали, які заважають їй вільно користуватись належною земельною ділянкою.

Вона є інвалідом 1-ї групи і не може самостійно захистити свої права. Знаючи даний факт відповідачка своїми діями, а саме, вчиненням перешкод в приватизації землі, самовільне зайняття її земельної ділянки намагається незаконно привласнити належну їй земельну ділянку, а тому, просить захистити її права за судовим рішенням.

В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_3 позов підтримав і підтвердив обставини вказані в ньому.

Відповідачка - ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась хоча належним чином повідомлялась про день і час слухання справи через засоби масової інформації (газету «Вінниччина»).

На підставі ст. 225 ЦПК України, суд ухвалив, справу слухати в заочному порядку.

Заслухавши представника позивачки, давши оцінку письмовим доказам, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.01.1978 року за № 174, посвідченого Державним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу, на праві приватної власності позивачці належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Відповідно до п.1 договору їй для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у користування надійшло - 745 кв.м земельної ділянки.

В листопаді місяці 2004 року з метою приватизації належної позивачці земельної ділянки остання звернулась з відповідною заявою до Козятинської міської ради. Рішенням № 273/04 -МР від 14.12.2004 року позивачці безоплатно було передано у власність земельну ділянку, площею 740 кв.м по АДРЕСА_1, Вінницької області з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Фактично цим рішенням позивачка отримала дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В травні місяці 2010 року позивачка звернулась до спеціалізованої організації, а саме, ПП «Земельний центр»для виготовлення технічної документації. В подальшому, працівники ПП «Земельний центр»виїхали на місце для здійснення обмірів земельної ділянки. В ході встановлення та узгодження меж земельної ділянки відповідачка - ОСОБА_2, будучи суміжним землекористувачем не вмотивовано відмовилась посвідчити Акт погодження меж, тобто, чинить дії, які перешкоджають підготовці проектної документації та приватизації позивачкою земельної ділянки.

Позивачка вважає, що відповідачка відмовляється від підписання Акту погодження меж тому, що для розширення своєї земельної ділянки остання самочинно здійснила будівництво господарських споруд на земельній ділянці позивачки та розмістила на ній речі та матеріали, які заважають позивачці вільно користуватись належною земельною ділянкою.

Правовідносини, що склались між сторонами регулюються ст. 116 Земельного кодексу України, згідно якої громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Безоплатна передача земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян і одержанні земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації,визначених Земельним кодексом України.

Як передбачає п. «г»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані не порушувати прав землекористувачів суміжних земельних ділянок, а згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно з п. «в»ч. 1ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельну ділянку на підставі приватизації земельної ділянки, що були раніше надані їм у користування.

Проаналізувавши надані письмові докази, суд приходить до висновку, що відповідачка безпідставно створює перешкоди позивачці щодо отримання останньою Державного акта на право власності на землю.

Керуючись ст.ст. 81, 96, 116, 118, 152 Земельного кодексу України, ст. 213-215, 218, 226, 227 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою площею - 740 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов'язавши ОСОБА_2 звільнити вищевказану земельну ділянку та не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні нею.

Надати ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки, площею - 740 кв.м, яка знаходиться по АДРЕСА_1 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_2.

Повне рішення буде виготовлене на протязі п'яти днів з дня проголошення ступної та резолютивної його частин.

Копію даного заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайсуд з дня проголошення рішення.

Суддя: (підпис)

Згідно оригіналу.

  Рішення не набрало чинності.

Суддя:                                        Секретар: