ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: Смоковича М.І.,
суддів: Сороки М.О.,
Штульмана І.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Алчевського міського суду від 2 червня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Алчевську про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною,
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що є інвалідом 3 групи захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. Вважав, що має право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно встановленого Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших нормативних актів України мінімального розміру пенсії за віком в сумі 332 грн. з 1 січня 2005 року. Оскільки відповідачем у зазначених перерахунках пенсії йому було відмовлено, просив суд визнати такі дії неправомірними та зобов'язати відповідача провести вказані перерахунки.
Постановою Алчевського міського суду від 2 червня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія як інваліду 3 групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. «Про порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться, виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Судами встановлено, що пенсія позивачу призначена не за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а за іншим спеціальним законом, а саме - за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", частиною 5 статті 54 якого передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Висновок суду про те, що мінімальний розмір пенсій, визначений абзацом першим ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуватись до позивача не може, відповідає фактичним обставинам справи.
З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на те, що суди першої і апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Алчевського міського суду від 2 червня 2006 року і ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 липня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно, відповідальний секретар: