Справа № 1-143/11р.  

        Вирок

        Іменем України

  14 березня 2011 року

           Козятинський міськрайонний суд

          Вінницької області

В складі головуючого судді:    Проця В.А.

при секретарі                              Медик Л.О.  

з участю прокурора                   Янушевича О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятин справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, одруженої, має на утримані трьох дітей, раніше не судимої у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч. 2 та 366 ч. 1 КК України, -

        Встановив:

    Підсудна ОСОБА_1, працюючи на посаді буфетниці з виконанням обов’язків завідуючої буфетом Козятинського МСТ, розташованого в с. Юрівка, Козятинського району, Вінницької області, являючись службовою особою, яка виконувала адміністративно-розпорядчі функції, та на яку згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 13.07.2010 року було покладено обов’язок матеріальної відповідальності, за період роботи у вказаному магазині з 24.10.2010 року по 28.10.2010 року, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинила привласнення ввірених їй товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів належних Козятинському міському споживчому товариству, на загальну суму - 8932, 18 гривень.

    Щоб приховати привласнення ввірених їй грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей вона внесла завідомо неправдиві відомості до товарно-грошового звіту № 4, що вівся за період з 24.10.2010 року по 28.10.2010 року та подала його о бухгалтерії підприємства, на якому працювала.

    Будучи  допитаною в  судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину у інкримінованих їй злочинах визнала повністю і пояснила, що вона, на протязі періоду з 13.07.2010 року по 7 грудня 2010  року вона працювала на посаді буфетниці з виконанням обов’язків завідуючої буфетом Козятинського МСТ, розташованого в с. Юрівка, Козятинського району, Вінницької області. При прийнятті її на роботу, власником їй було роз’яснено правила торгівлі та укладено з нею договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Так, до її обов’язків входило: подання заявок на товари, ведення бухгалтерського обліку, а саме складання товарно-грошових звітів, які вона потім передавала у бухгалтерію МСТ, а також, реалізація товарів. У вищевказаному буфеті вона здійснювала торгівлю продовольчими товарами і крім неї більше продавців не було, а працювала вона сама.

    28 жовтня 2010 року у буфеті, де вона працювала було проведено ревізію і тоді було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей та грошей.

    Також, вона повідомила, що сума недостачі виникла внаслідок того, що в той час у неї в сім’ї виникло скрутне матеріальне становище, оскільки її чоловік не працював, а дочка хворіла, а тому, ці обставини змусили її використати своє службове становище та привласнити гроші та товарно-матеріальні цінності, щоб якось поліпшити становище в своїй сім’ї.

    Щоб приховати недостачу вона до товарно-грошового звіту №4 за період роботи з 24.10.2010 року по 28.10.2010 року на суму відсутніх товарів та грошових коштів вносила документальний залишок коштів у касі магазину, а не той, що фактично був в наявності.

    Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1  у вчинені злочину, передбаченого ст.  191 ч. 2 КК України, тобто, у привласненні чужого майна, яке їй було ввірено і перебувало у її віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

    Також, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні вина підсудної ОСОБА_1 у  вчинені злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України - службовому підробленні, тобто, внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також, складання та видача службовою особою завідомо неправдивих документів.

    При обранні покарання винній, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу підсудної.

    ОСОБА_1 позитивно характеризується, щиро розкаялась у вчиненому, має на утриманні трьох дітей, повністю відшкодувала заподіяну шкоду –ці обставини суд визнає пом’якшуючими її вину.

    Обтяжуючих вину ОСОБА_1 обставин, суд не виявив.

    Суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та її перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, а тому, їй необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком з позбавлення права займати будь-які посади у сфері торгівлі та штрафу.

    Речові докази по справі необхідно зберігати при справі.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

Засудив:

    ОСОБА_1 визнати винною і призначити їй покарання за ст. 191 ч. 2  КК України 1 (один) рік позбавлення волі з позбавленням її права займати будь-які посади у сфері торгівлі, строком на 1 (один) рік.

    На підставі ст. 75, 76 п. 3, 4 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, пов’язаного з позбавленням волі  встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік та покласти на неї зобов’язання  повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, а також, періодично відмічатися в них.

    Визнати винною ОСОБА_1 за ст. ст. 366 ч. 1 КК України і призначити їй покарання 510 (п’ятсот десять) гривень штрафу, яке виконувати самостійно.

    Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу скасувати.

    Речові докази: зберігати при справі.

    На вирок може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: