ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого-судді: Мироненка О.В.
суддів: Панченка О.І., Горбатюка С.А., Сороки М.О., Чумаченко Т.А.,
при секретарі: Мацюк Т.С.,
за участю представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2005 року й ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 15 березня 2006 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановила:
В жовтні 2005 року Управління праці та соціального захисту населення Свалявської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Свалявської РДА, позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надмірно виплаченої субсидії у подвійному розмірі в сумі 4451,12 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що громадянину ОСОБА_1 за його заявою надана субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на загальну суму 2225,56 грн. Але при проведенні перевірки виявлено, що відповідачем була надана неповна та недостовірна інформація про доходи при подачі заяви на отримання субсидії, у зв'язку з чим прийнято рішення про припинення виплати субсидії і запропоновано повернути надмірно виплачені кошти в подвійному розмірі.
Постановою Свалявського районного суду від 16 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 15 березня 2006 року, позовні вимоги УПСЗН Свалявської РДА було задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 4 451,12 грн. надміру виплачених субсидій.
Посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 просить постановлені по справі судові рішення скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову щодо стягнення коштів у розмірі 324,52 грн..
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що відповідач по справі при поданні заяви на отримання субсидії подав неповну та недостовірну інформацію про доходи своєї сім'ї та осіб, які проживали в його будинку, не зазначивши, що крім пенсії, він та його дружина є працюючими пенсіонерами і отримують заробітну плату. Незазначення цих видів доходу відповідачем призвело до незаконного призначення субсидії та виплати йому бюджетних коштів у вигляді субсидії в період з жовтня 2002 року по квітень 2005 року на відшкодування витрат на доплату житлово-комунальних послуг в сумі 2225,56 гривень.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, громадянину ОСОБА_1 за його заявою з урахуванням всіх осіб, які зареєстровані в його помешканні АДРЕСА_6, була надана субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на 2002-2004 р.р., на загальну суму 2225,56 грн.
У відповідності до Положення про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню субсидій та адресної соціальної допомоги (затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету статистики України від 21 липня 1999 р. N119/167/96/114/175/266), соціальним інспектором УПСЗН було проведено перевірку щодо цільового використання бюджетних асигнувань та встановлено, що ОСОБА_1 надана неповна і недостовірна інформація про доходи при подачі заяви на отримання субсидії, а тому згідно п.16 вищезазначеного Положення відповідачу було припинено виплату субсидії.
У відповідності до п. 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 848 від 21 жовтня 1995 року, із змінами внесеними постановою КМУ № 211 від 02.02.2000 року), суми субсидій, перерахованих надміру внаслідок подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, повертаються ними за вимогою органів, що призначають субсидії, у подвійному розмірі.
У зв'язку з цим позивач поклав на відповідача обов'язок по поверненню надмірно виплачених коштів у подвійному розмірі в сумі 4451.12 гривень.
Представник відповідача по справі визнав факт подання у неповному обсязі інформації про власний дохід ОСОБА_1 та членів його сім'ї і осіб, які проживали у належному йому будинку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визнав факт того, що відповідач при поданні заяви на отримання житлової субсидії подав неповну інформацію про дохід осіб, які проживали з ним в будинку, а отже відповідачу безпідставно призначено житлову субсидію, та поклав обов'язок по поверненню отриманих коштів у подвійному розмірі в сумі 4451,12 гривень.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишивши в силі рішення суду першої інстанції, відмовив представнику відповідача у задоволенні його скарги.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 грудня 2005 року й ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 15 березня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: