Справа № 203/3696/24

Провадження № 2/0203/1509/2024

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2024 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1509/2024 позовну заяву ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2024 року року позивач, звернувшись у встановленому порядку за зміненою підсудністю у відповідності до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно розпорядженню Голови Верховного Суду № 1/0/9-22 від 06.03.2022 внаслідок припинення роботи Іллічівським районним судом м. Маріуполя з об`єктивних причин неможливості здійснення ним правосуддя в умовах воєнного стану, продовженого до 09 липня 2024 року, вперше подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред`являючи позов у відповідності до ч. 1 ст. 30 ЦПК України до ОСОБА_2 на предмет визнання за ним права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з підстав того, що у позасудовому порядку позивач не може оформити право власності на зазначений будинок, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на цей житловий будинок з підстав того, що позивачем не надано нотаріусу підтверджуючих документів щодо вчасного прийняття спадщини.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2024 року зазначену цивільну справу розподілено судді Колесніченко О.В. та передано 19 липня 2024 року.

10 липня 2024 року суддею на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України з Єдиного державного демографічного реєстру витребувано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місця реєстрації позивача і відповідача та цього ж дня отримано відповідь № 699671, з якої вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , № відповідь № 699672, з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Окрім цього, на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України 19 липня 2024 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від Мінсоцполітики витребувано інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно позивача та відповідача та копію цієї ухвали направлено на адресу Мінсоцполітику, яку згідно рекомендованого поштового відправлення ухвалу суду отримано 14 серпня 2024 року уповноваженою особою.

В період з 19 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року включно головуючий суддя у справі ОСОБА_4 перебувала у щорічній відпустці.

В той же час, ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 липня 2024 року не виконана Мінсоцполітикою, у зв`язку із чим 13 вересня 2024 року зазначену ухвалу суду повторно направлено до Мінсоцпотітики та згідно рекомендованого поштового відправлення ухвалу суду отримано 30 вересня 2024 року уповноваженою особою, проте станом на 15 жовтня 2024 року ухвала суду так і не виконана.

Перевіряючи відповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам п. п. 2, 3, 9 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме:

- позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи;

- у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (і в той же час не зазначається про відсутність таких витрат).

Окрім цього, згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Натомість у позові в порушення п. 3 ч. 2 ст. 175, п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України не зазначається його ціна, незважаючи на те, що він містить вимоги майнового характеру.

У постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 372/1080/19 зазначається, що вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.

За правилами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте посилання на будь-які документи щодо вартості спірного майна (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами) у позові відсутні і такі документи до нього не додаються, у той час як від ціни позову безпосередньо залежить розмір судового збору, який сплачується позивачем під час подання позовної заяви.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн., проте, з урахуванням відсутності документів вартості спірного житлового будинку, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплати судового збору за пред`явлення цього позову у визначеному законом розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»  складає 3 028 грн.

З огляду на це позивач зобов`язаний визначитися з ціною позову майнового характеру, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості майна на момент подання позову. Власник або користувач майна, крім іншого, має можливість безперешкодно за власний кошт замовити оцінку майна у оцінщика.

Таким чином, позивач повинен зазначити у позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна станом на день звернення до суду, а також з огляду на визначену ціну позову, у разі необхідності, доплатити відповідну суму судового, яку слід сплатити позивачу на наступні реквізити суду:

Отримувач коштівУК у Центр.р.м.Дніпра/Центр.р/22030101 

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37988155 

Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) 

Рахунок отримувачаUA418999980313171206000004631 

Код класифікації доходів бюджету22030101

Призначення платежу101 реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких обставин, оскільки суддею встановлено, що зазначена позовна заява подана без належного дотримання вимог, передбачених діючим законодавством, суддя вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, роз`яснивши наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом – залишити без руху та роз`яснити позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Вказані недоліки слід усунути в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що виправлені недоліки слід викласти в новій редакції позовної заяви (з її копіями відповідно до кількості учасників) та (у разі необхідності) оригіналу документа, що підтверджує доплату судового збору на суму, що має бути визначена з урахуванням вказаної у виправленій позовній заяві ціни позову.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Суддя                                                                 О.В. Колесніченко