Номер провадження: 22-ц/813/4204/24

Справа № 523/12270/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач –  Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»,

відповідачі:   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської Ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради, ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року у складі судді Кисельова В.К.,

встановив:

У серпні 2017 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської Ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову зазначило, що між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , 25.05.2007 укладено кредитний договір № 1533-н на суму 45 000,00 (сорок п`ять тисяч) доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 23% річних та терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 25 травня 2017 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30 травня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крицькою Н.В. за реєстровим № 4619.

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 51.5 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Одеською Універсальною Товарною Біржею «Центр». 24.11.1995 року зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації. 28.11.1995 року, під № 277 стр. 170 кн. 154 пр.

Згідно з п. 1.5. Кредитного договору Позичальник зобов`язався сплачувати проценті/ за користування Кредитом щомісячно до останнього робочого дня місяця, наступного за звітним, здійснювати погашення Кредиту рівними частинами в сумі 672,00 доларів США та сплачувати нараховані Банком проценти на залишок заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.6.1.1. Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано Кредит. Однак, встановлені Кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит Відповідачем не дотримуються.

Через невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Банком за кредитним договором № 1533-н від 25.05.2007 року, станом на 11.07.2017 виникла заборгованість у розмірі - 85 803,45 (вісімдесят п`ять тисяч вісімсот три) дол. США 45 центів та 325 165,11 (триста двадцять п`ять тисяч сто шістдесят м`ять гривень 11 коп.), з яких: прострочений основний борг по кредиту - 41 595,82 дол. США; прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2007 по 01.01.2013 - 44207,63 дол. США; прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період з 01.04.2008 по 11.07.2017 — 8 080,00 грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період за період з 11.07.2016 по 11.07.2017- 114256,55 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 11.07.2016 по 11.07.2017 -201444,40 грн.; пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період з 11.07.2016 по 11.07.2017 - 1 384,16 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору 23 вересня 2011 року ПАТ «Ощадбанк» звернувся з позовом до Суворовського районного суду м. Одеси про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 травня 2012 року позовні вимоги Банку задоволено в повному обсязі. Рішення суду набуло чинності 15 червня 2012 року.

Відповідно до ст. 33 Закону У країни «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв`язку з чим Банк направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 письмову вимогу про усунення порушення та письмову вимогу про звільнення житлового приміщення (квартири) та зняття з реєстрації які містять стислий зміст порушених зобов`язань, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги та вимогу про звільнення квартири, яка є предметом іпотеки, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї вимоги.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить: квартира АДРЕСА_2 .

Враховуючи наявність у ОСОБА_2 на спільної часткової власності іншого нерухомого житлового майна, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на спірні правовідносини в межах даної справи не розповсюджується.

Зважаючи на вищевикладене позивач просив суд:

- В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 1533-н від 25 травня 2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 51,5 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка належить на праві приватної спільної сумісної власності  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Одеською Універсальною Товарною Біржою «Центр», 24.11.1995, зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації. 28.11.1995 року, під № 277 стр. 170 кн. 154 пр.. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент продажу.

- Виселити  ОСОБА_2  з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні Державної міграційної служби України в Одеській області.

- Виселити  ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні Державної міграційної служби України в Одеській області;

- Виселити  ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Головному управлінні Державної міграційної служби України в Одеській області.

- Стягнути з  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4  на користь ПАТ ''Державний ощадний банк України в особі філії - Одеського обласного управління АТ „Ощадбанк" судовий збір в розмірі - 1 600 грн.

Ухвалою суду від 21.03.2019 провадження за позовними вимогами ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» щодо відповідача ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку – закрито.

Заочним рішенням суду від 04.11.2019 позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» задоволені у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 червня 2020 року заочне рішення суду від 04 листопада 2019 року у справі № 523/12270/17 скасовано.

Ухвалою суду від 22.09.2020 залучено до участі в справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 . Також залучено орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської Ради.

Ухвалою суду від 04.03.2021 залучено до участі в справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача – Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської Ради.  Виключено з учасників справи Головне управління ДМСУ в Одеській області.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року у задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки рішенням суду від 14 травня 2012 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2013 року було стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 58 315,21 дол. США, банк обґрунтовано вважав своє право захищеним та правомірно сподівався на виконання вказаного рішення. Однак у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду про стягнення заборгованості, вирішив скористатися своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначає, що на момент звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в серпні 2017 року була інша судова практика, відповідно до якої позивач мав право звернутися з заявою на предмет іпотеки до закінчення терміну остаточного погашення кредиту, у зв`язку із чим позивач вважав, що не пропустив строки позовної давності та може звернутися до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки до 25.05.2020 (оскільки термін остаточного погашення кредиту встановлений до 25.05.2017) з урахуванням трирічного строку позовної давності.

Окрім того, у разі відмови у задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, банк не зможе задовольнити свої вимоги за рахунок реалізації предмету іпотеки та погасити заборгованість за кредитним договором. Рішення суду від 14.05.2012 протягом 11 років не виконується, що свідчить про небажання відповідачів виконувати свої зобов`язання за кредитним договором.

Посилаючись на правові позиції Верховного суду у справах № 911/3681/17 від 21.08.2019, № 904/3405/19 від 29.06.2021, звертає увагу, що позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 19.09.2024 з`явився: представник скаржника Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - Шидерова Н.С.

В ході розгляду справи від представника Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради надійшла заява, у якій представник просить розгляд справи проводити без їх участі.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи. Заяв або клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направили.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.        

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно кредитного договору №1533-н від 25.05.2007 року ВАТ «Державний ощадний банк України надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 45 000 гривень, строком до 25 травня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 23 % на рік (Т.1, а.с.12-15).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 30 травня 2007 р. між Банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крицькою Н.В. за реєстровим № 4619. Згідно зазначеного договору банку було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 51.5 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м., яка належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Одеською Універсальною Товарною Біржею «Центр», 24.11.1995 року, зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації. 28.11.1995 року, під № 277 стр. 170 кн. 154 пр.. (Т.1, а.с.16-17).

Згідно п.1.1 договору іпотеки цим договором забезпечується виконання Боржником зобов`язань перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними кредитного договору №1533-н від 25.05.2007 року (Т.1, а.с.16).

Згідно п.2.1.1. договору іпотеки предмет іпотеки на момент укладення цього договору нікому не відчужений, під арештом, під заставою, у тому числі податковою, не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав третіх осіб як у межах, так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесений, не обтяжений будь-якими зобов`язаннями, крім тих, що передбачені цим договором, є правомірно набутим та є власністю Іпотекодавця.

Згідно статті 1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

АТ «Державний ощадний банк України» належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а саме надав ОСОБА_1 кредит, шляхом видачі готівки з кредитного рахунку в сумі 45 000 гривень.

Згідно п.п.4.3.1; 4.3.2; 4.3.3; 4.3.5 зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалася належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання, а саме: повернути кредит в сумі 45 000 гривень та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по зазначеному договору сплатити штрафні санкції. У разі порушення умов кредитного договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та пені.

В обумовлені кредитним договором строки ОСОБА_1 своїх зобов`язань по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконувала.

Таким чином ОСОБА_1 порушила строки виконання платіжних зобов`язань.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2012 року по цивільній справі № 1527/2-6058/11 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 464 888,85 гривень (Т.1, а.с.27).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.02.2012 р., право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором належить виключно позивачеві (ч.1 ст.20 ЦК України, ст.3,4 ЦПК України). Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Станом на 11.07.2017 р. складає - 85803,45 дол .США та325165,11 грн., з яких: прострочений основний борг по кредиту - 41595,82дол.США; прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.06.2007 по 01.01.2013 - 44207,63дол.США; прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період з 01.04.2008 по 11.07.2017 8080,00грн.; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період за період з 11.07.2016 по 11.07.2017- 114 256,55 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 11.07.2016 по 11.07.2017 -201 444,40 грн.; пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту за період з 11.07.2016 по 11.07.2017 - 1384,16грн. (Т.1, а.с.18-24).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що позивач пропустив строки позовної давності для звернення з вищевказаними позовними вимогами, а також відсутні поважні причини пропуску такого строку, а тому позовні вимоги необхідно залишити без задоволення.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений такий обов`язок позичальника, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється з дня настання строку виконання основного зобов`язання, тобто строку виконання зобов`язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №2-3258/2008 (провадження № 61-46814св18).

Позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Судовим розглядом справи встановлено, що у зв`язку невиконанням умов кредитного договору 23 вересня 2011 року АТ «Ощадбанк» звернувся з позовом до Суворовського районного суду м. Одеси про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 , за наслідками розгляду якої, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 травня 2012 року у справі №1527/2-6058/11 позовні вимоги Банку задоволено в повному обсязі cтягнуто з ОСОБА_1  заборгованість за кредитним договором № 1533-нвід 25травня 2007року в розмірі - 464888,85 гривень (еквівалент 58315, 21 доларів США) на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України». Вказане рішення суду набуло чинності 15 червня 2012 року. (Т.1, а.с. 27)

З матеріалів справи також вбачається, що в процесі розгляду справи представник відповідачів - адвокат Бойко С.В. подала заяву про застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що після того, як Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості достроково, він змінив зобов`язання, але після цього у передбачений законодавством трирічний строк не звернувся з позовом.

Натомість представник позивача адвокат Шидерова Н.С. подала до суду заяву, у якій просила визнати поважними строки позовної давності, зважаючи на те, що строк кредитного договору встановлювався сторонами до 25 травня 2017 р., а позовна заява подана в 2017р. Окрім того, зобов`язання за договором не виконані.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з вищевказаними позовними вимогами, а також про відсутність поважних причин пропуску такого строку, оскільки із вказаним позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Одеського обласного управління AT «Ощадбанк» звернувся лише 28.08.2017, в той час як загальний строк позовної давності на вимогу щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за даним договором сплив 14.05.2015.

У доводах апеляційної скарги, Акціонерне товариство  «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» посилається на те, що рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14.05.2012 не виконується протягом 11 років, що свідчить про небажання відповідачів виконувати свої зобов`язання за кредитним договором. Проте банк обґрунтовано вважав своє право захищеним та правомірно сподівався на виконання вказаного рішення, у зв`язку із чим і скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегією суддів критично оцінюються вказані доводи скаржника, оскільки Акціонерному товариству  «Державний ощадний банк України» було достеменно відомо про неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором та прийняття банком рішення про зміну строку виконання зобов`язання у повному обсязі, у зв`язку з пред`явленням позову у 2011 році.

В постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року в справі № 201/15310/16 (провадження № 61-547св21) зазначено, що «слід розмежовувати вимогу про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки (actio in rem). Вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки «піддається» впливу позовної давності. На неї поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки. На вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки поширюються всі правила щодо позовної давності (початок перебігу, зупинення, переривання, наслідки спливу тощо). У статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується. Тлумачення статті 264 ЦК України дає підстави для висновку, що вона пов`язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями іпотекодавця, внаслідок яких він визнає існування саме іпотеки. Тому переривання перебігу позовної давності за основним зобов`язанням не перериває перебігу позовної давності за іншим обов`язком, у тому числі забезпечувальним. Отже, вчиненням позичальником дій, що свідчать про визнання ним свого боргу за основним зобов`язанням, не переривається позовна давність за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вимога про стягнення боргу за основним зобов`язанням і вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є різними вимогами (основною та додатковою), застосування до додаткових вимог наслідків переривання перебігу позовної давності за основною вимогою законом не передбачено».

Скориставшись передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України правом вимагати дострокового погашення кредитної заборгованості, позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та встановив новий строк виконання цього зобов`язання.

Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги в цій частині.

При цьому, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що відсутні правові підстави для поновлення пропущеного строку позовної давності, оскільки при зверненні до суду у серпні 2017 року позивачем не було заявлено про поважність причин пропуску строку позовної давності і необхідності його поновлення. Крім того, позивачем не доведено, що строк звернення до суду з цим позовом був пропущений ним з поважних причин, що є його обов`язком.

З урахуванням вищенаведеного, районним судом  правомірно застосовано положення про строк позовної давності,  за наслідками чого залишено без задоволення позов Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк».

В апеляційній скарзі не міститься переконливих доводів, які б впливали на правильність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а  судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства  «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.10.2024

Головуючий                                                         Є.С. Сєвєрова

Судді:                                                 Л.М. Вадовська

О.С. Комлева