Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1488451632

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд


Справа №127/28466/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/690/24

Категорія ст. 291 КПК Доповідач ОСОБА_2


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


08 жовтня 2024 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Житомирі матеріали судового провадження №127/28466/19 за апеляційними скаргами прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 і захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2024 року,

в с т а н о в и в :

цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018020000000004 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, повернуто прокурору Вінницької обласної прокуратури - ОСОБА_6 .

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, та ухвалити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд обвинувального акту в суді першої інстанції. При цьому, за змістом вимог ч.3 ст.314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є суттєвою та не дає можливість призначення провадження до розгляду, так як в подальшому, через вказані суттєві недоліки не забезпечить можливості повно та всебічно розглянути кримінальне провадження по суті, оскільки вказані недоліки не можуть бути усунуті в процесі судового розгляду кримінального провадження. Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення ; посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України пре кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Суд вправі прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України: зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать один одному; в ньому наведена недопустима натуралізація опису злочину; він не підписаний слідчим (крім випадку, коли прокурор склав його самостійно) чи не затверджений прокурором або до нього не долучені передбачені законом додатки. Лише в зазначених випадках суд зобов`язує прокурора усунути виявлені недоліки протягом розумного строку, який має бути достатнім для виправлення допущених недоліків. Проведення будь-яких слідчих або інших процесуальна дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акту в кримінальному провадженні, не допускається. Разом з цим, суд не має повноважень зобов`язувати прокурора змінити формулювання обвинувачення, внести будь-які виправлення тощо як до, так і під час судового розгляду. Звертає увагу, що згідно з висунутим ОСОБА_8 обвинуваченням, вона висловлювала прохання надати їй неправомірну вигоду та одержувала неправомірну вигоду знаходячись в легкових автомобілях, які перебували у користуванні ОСОБА_10 , марки та державні номерні знаки цих автомобілів, які дозволяють їх ідентифікувати, в обвинувальному акті зазначені. Разом із цим, оскільки автомобілі є рухомими об`єктами, достовірно встановити місце їх перебування на момент події кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні не представилося можливим. У зв`язку з тим, що у зазначеному випадку місце вчинення кримінального правопорушення не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_8 , а також не має значення для вирішення питання про наявність чи відсутність в її діяннях складу кримінального правопорушення висновок суду про порушення права обвинуваченої на захист є хибним. Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України, якщо місце вчинення кримінальною правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчене досудове розслідування. Висновок про незастосовність цієї норми суд зробив лише на тій підставі, що зі змісту матеріалів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, нібито вбачається можливість встановити точне місце вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням того, ще суд не досліджував та не міг досліджувати такі матеріали на підготовчому судовому засіданні, зазначений висновок є необґрунтованим. Таким чином, аналізуючи мотиви та висновки суду першої інстанції можна прийти до переконання що вони є непереконливими та суперечливими, процесуальних порушень, які б слугували причинами повернення обвинувального акта прокурору, на які посилається суд, немає.

Адвокат ОСОБА_9 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, а своїм рішенням закрити кримінальне провадження у справі №127/28466/19 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.368 КК України на підставі абз.2 ч.7 ст.284 КПК - в зв`язку із закінченням на момент звернення прокурором із обвинувальним актом до суду визначеного ст.219 КПК України строку досудового розслідування. При цьому, зазначає, що висновок суду в ухвалі від 18.04.20 про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України є цілком обґрунтованим, однак пріоритетним тут є застосування положень кримінального процесуального закону, які передбачають обов`язок суду закрити кримінальне провадження в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 цього Кодексу, оскільки такий обов`язок суду прямо передбачено абзацом другим ч.7 ст.284 КПК України в редакції, що діє з 01.01.2024. Звертає увагу в даному випадку на правові висновки викладені в ухвалі Великою Палати Верховного Суду від 20 березня 2024 року (справа№523/1767/20). Вважає, що на момент направлення прокурором обвинувального акту до суду закінчились строки досудового розслідування, що не було спростовано прокурором, а також визнані за встановлені всіма судами, при попередньому ухваленні ними процесуальних рішень в даній справ 127/28466/19, в т.ч. і в Постанові Верховного Суду від 23.01.2024. Направлення прокурором до суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.3 ст.368 КК України відбулось 11.10.2019, а саме через 7 місяців та 17 днів, тобто після закінчення строків досудового розслідування. Наведене в сукупності з вимогами ст.ст.113, 283 КПК України свідчить, що після закінчення строку досудового розслідування прокурор не вправі був вживати будь- яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, в тому числі звертатись до суду із обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив задовольнити її в повному обсязі та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 , думку обвинуваченої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити апеляційну скаргу захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченої ОСОБА_8 слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, 06 лютого 2024 року з Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду до Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_8 було подано ряд клопотань, серед яких, зокрема клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

За результатами розгляду даного клопотання, суд першої встановив, що обвинувальний акт не відповідає встановленим законом вимогам, оскільки в ньому відсутні вказівки на місце вчинення злочину, що перешкоджає реалізації обвинуваченого права на захист. Крім того, суд прийшов до висновку, що в даному випадку не може бути застосована норма, якою передбачено, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, оскільки як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні проводилася значна кількість негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема аудіо-відео контроль за особою, а відтак в сторони обвинувачення була можливість точно встановити місце вчинення кримінального правопорушення, однак це не було відображено в обвинувальному акті, що перешкоджає суду вирішити питання підсудності та призначення даного обвинувального акту до судового розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Маттоціа проти Італії" від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що "…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення.

Аналіз наведених норм закону дає підстави вважати, що основна мета складання та вручення обвинувального акта - це надання особі відомостей, які є достатніми для повного розуміння нею суті висунутого проти неї обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України, суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну його невідповідність вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Зокрема, суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст.291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.

Колегія суддів вважає, що обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки вимоги до обвинувального акту, визначені ст.291 КПК України, прокурором були дотримані.

Як убачається з обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч.2 ст.291 КПК України, а також він підписаний уповноваженими на те особами, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, і будь - яких перешкод для призначення його до судового розгляду, колегія суддів не вбачає.

Незгода суду з обсягом викладу визначених законодавцем обставин, не може вважатись тим недоліком, який може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Апеляційний суд зауважує, що положення ст.291 КПК України, серед вимог до змісту обвинувального акта, безпосередньо вимог щодо зазначення місця вчинення злочину не містять.

Згідно п.13 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому обсязі, які прокурор вважає встановленими.

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті кримінального провадження перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідками підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Такий аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №273/1053/17.

В свою чергу, місце, час, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, відповідно до ст.91 КПК України, підлягають доказуванню під час судового розгляду по суті.

В той час, як кримінальний процесуальний закон передбачає, що під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є, в тому числі, завданням підготовчого судового засідання, правова оцінка відповідності, викладених в обвинувальному акті, встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень повинна бути дана тільки відносно загальних критеріїв їх відповідності ознакам статті (частин статті) Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за якою, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинуваченої.

Тобто, вирішуючи питання про відповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України, суд не вправі вирішувати ті питання, які вирішуються при розгляді кримінального провадження по суті.

Більше того, повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а згідно вимог статей 338-340 КПК України в судовому засіданні прокурор може змінити обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.

Отже, повертаючи обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 прокурору з визначеної підстави, суд першої інстанції вийшов за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Безпідставними є і висновки суду першої інстанції з приводу того, що відсутність в обвинувальному акті вказівки на місце вчинення злочину перешкодило суду вирішити питання підсудності з огляду на положення ч.1 ст.32 КПК України, відповідно до яких якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Крім того, колегія суддів наголошує, що повернення обвинувального акту за відсутності встановлених законом підстав позбавляє сторону обвинувачення можливості реалізувати процесуальні права та виконати обов`язки у кримінальних провадженнях на стадії судового провадження та може свідчити про незаконну відмову в розгляді по суті такого обвинувального акту.

За таких обставин рішення суду відносно повернення обвинувального акта з підстави, вказаної судом, не можна визнати законним і обґрунтованим.

Також не заслуговують на увагу апеляційні доводи сторони захисту про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору. Питання закриття кримінального провадження в порядку абз.2 ч.7 ст.284 КПК України судом оскарженою ухвалою не вирішувалося, підстави для апеляційного перегляду з подальшим вирішенням цього питання апеляційним судом - відсутні.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що приймаючи рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому повно та всебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог статей 412 і 415 КПК України є підставою для скасування ухвали і повернення провадження на новий розгляд у суд першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого провадження суд має перевірити відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, після чого прийняти відповідне рішення, передбачене ст.314 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,


П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18.04.2024, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018020000000004 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, повернуто прокурору Вінницької обласної прокуратури - ОСОБА_6 , - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.


Судді :


  • Номер: 11-кп/801/179/2023
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.01.2023
  • Дата етапу: 13.02.2023
  • Номер: 11-кп/801/179/2023
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.01.2023
  • Дата етапу: 13.02.2023
  • Номер: 11-кп/801/179/2023
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.01.2023
  • Дата етапу: 13.02.2023
  • Номер: 11-кп/801/646/2024
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.04.2024
  • Дата етапу: 26.04.2024
  • Номер: 11-кп/801/646/2024
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено за підсудністю
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.04.2024
  • Дата етапу: 27.06.2024
  • Номер: 11-кп/4805/690/24
  • Опис: по обвинуваченню Король Л.Б. за ч.3 ст.368 КК України
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Житомирський апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2024
  • Дата етапу: 02.07.2024
  • Номер: 11-кп/4805/690/24
  • Опис: по обвинуваченню Король Л.Б. за ч.3 ст.368 КК України
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Житомирський апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2024
  • Дата етапу: 22.07.2024
  • Номер: 11-кп/4805/690/24
  • Опис: по обвинуваченню Король Л.Б. за ч.3 ст.368 КК України
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 127/28466/19
  • Суд: Житомирський апеляційний суд
  • Суддя: Зав'язун С.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.07.2024
  • Дата етапу: 08.10.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація