Справа № 643/5981/21

Провадження № 1-кп/643/181/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024                                                                                м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220470000017 від 30.01.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, який одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ

1. Суть питання, що вирішується ухвалою

Захисник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_4 просить повернути обвинувальний акт прокурору.

2. Аргументи, якими захисник обґрунтовує клопотання про повернення обвинувального акту

Обвинувальний акт дуже спотворено відображає об?єктивну та суб?єктивну сторони інкримінованого злочину. Це стало наслідком формального підходу до розслідування, зокрема, не допитано свідка очевидця ОСОБА_6 , про що сторона захисту зверталась з відповідним клопотанням 25.02.2021 до слідчого з метою забезпечення повного та усестороннього розгляду вказаного кримінального провадження, а також з?ясування усіх обставин справи та збирання всіх необхідних доказів, у тому числі і тих, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні вказаного кримінального правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України. Крім того, не встановлено особу та не допитано у якості свідка іншого безпосереднього очевидця, який міг би надати свої покази з приводу відомих йому обставин, які мають значення та який згадується в матеріалах вказаного провадження як «чоловік у святковій шапці діда морозу», про присутність якого на місці події прямо вказує потерпілий. Також формула обвинувачення занадто формалізована, містить в основному стандартні загальні юридичні формулювання злочину «хуліганство». З якої складається хибна уява, що обвинувачений перебував собі, наприклад, дома, а потім раптом вирішив піти на вулицю з метою комусь розбити автомобіль та з кимось поштовхатися. І тут має місце спотворення викладу об?єктивної сторони злочину, не відображає дійсну форму вини обвинуваченого, який з раптової роздратованості у зв?язку з образливою та віктивною поведінкою потерпілого пошкодив йому машину, а пошкодження здоров?ю потерпілого, якщо воно взагалі і було, то сталося лише внаслідок побоювання обвинуваченого за своє здоров?я, що підтверджується наявними у матеріалах вказаного кримінального провадження доказами. Не встановлено також застосування обвинуваченим предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки його не було знайдено в ході досудового розслідування, але навіть перевірка гільзи, яка була вилучена на місці події за центральним автоматизованим балістичним обліком ДНДКЦ МВС, ніяким чином не підтверджує факт використання ОСОБА_5 предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень під час події. Крім того, обвинувальний акт не містить таких пом?якшуючих відповідальність обставин, як вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання. Саме такий короткочасний стан психіки обвинуваченого виник через те, що потерпілий повів себе грубо та образливо. Також, обвинувальний акт містить твердження про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, що безумовно є порушенням презумпції невинуватості, яка закріплена ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

3. Позиція учасників судового провадження

У підготовчому судовому засіданні 26.09.2024 захисник та обвинувачений підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору і викладені в ньому доводи.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти повернення обвинувального акту, зазначивши, що останній відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

4. Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно ч. 1 ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є у тому числі забезпечення повного розслідування.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17 зазначив, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 686/18210/15-к зазначено, що для забезпечення права на ефективний захист в формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Це не означає, що при формулюванні кожного обвинувачення мають бути зазначені всі без виключення обставини, наведені у переліку статті 91 КПК.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Маточча проти Італії» зазначено, що хоча «обвинуваченому мають повідомити «в деталях» підставу обвинувачення проти нього, тобто суттєві факти, які свідчать проти нього і є підставою для обвинувачення і характер обвинувачення, а саме правову кваліфікацію цих суттєвих фактів»,[1] однак «обсяг «детальної» інформації, на який посилається [пункт (а) параграфу 3 статті 6 Конвенції], змінюється в залежності від особливих обставин кожної справи».[2]

В ухвалах Харківського апеляційного суду від 17.11.2022 у справі № 953/6755/21, від 31.01.2022 у справі № 610/2482/21, від 21.11.2022 у справі № 626/576/22, від 17.01.2021 у справі № 638/6132/20, від 17.01.2022 у справі № 626/2249/20, від 18.01.2022 у справі № 621/1123/20, від 31.01.2022 у справі № 616/199/21 висловлені наступні висновки щодо застосування норм права.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд приймає у тому випадку, якщо без усунення виявлених недоліків кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду.

З урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

До того ж, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно вимог чинного КПК, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого ст.373 КПК, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст. 318-380 КПК України.

Якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини, то питання зміни обвинувачення можливо вирішити шляхом застосування вимог ст.337-339 КПК.

5. Позиція суду

5.1. Щодо неповноти досудового розслідування

Доводи захисника щодо неповноти досудового розслідування (недопиту свідка ОСОБА_6 , невстановлення особи іншого свідка, невстановлення застосування обвинуваченим предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень) суд відхиляє з огляду на таке.

Метою повернення обвинувального акту прокурору є приведення вказаного акту у відповідність до вимог законодавства.

Орган досудового розслідування після повернення обвинувального акту не має права проводити будь-які додаткові слідчі або розшукові дії у кримінальному провадженні, в тому числі не має права допитувати свідків, проводити дії, спрямовані на виявлення та вилучення речових доказів.

Ураховуючи наведене, навіть у разі повернення обвинувального акту прокурору, орган досудового розслідування буде позбавлений можливості здійснити вказані вище слідчі (розшукові) дії, про необхідність яких зазначив захисник.

Разом з тим сторона захисту не позбавлена права в ході судового провадження заявляти клопотання про допит свідків, про надання органу досудового розслідування доручень про проведення певних слідчих (розшукових) дій.

Крім того, як неодноразово зазначалось судом апеляційної інстанції, з урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

Ураховуючи наведене, вказані вище доводи захисника не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

5.2. Щодо неправильності встановлення об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення

Оцінюючи доводи сторони захисту відносно того, що в обвинувальному акті неправильно визначені об`єктивна та суб`єктивна сторони інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суд керується таким.

Виходячи з положень кримінального процесуального законодавства та релевантної судової практики, визначення форми, послідовності, ступеню деталізації та обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що зазначаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.

На даній стадії судового провадження суд позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку по суті повноті досудового розслідування, оскільки об`єктивне з`ясування всіх обставин справи здійснюється судом на стадії судового розгляду кримінального провадження.

В обвинувальному акті прокурором змістовно та послідовно викладено обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, що в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є достатніми для правильного розуміння обставин та реалізації права на захист. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Посилання сторони захисту на некоректність формулювання обвинувачення суд вважає безпідставним, оскільки зазначення в обвинувальному акті конкретних обставин кримінального правопорушення відноситься до дискреційних повноважень прокурора, у зв`язку з чим останній зазначає ті обставини, які вважає встановленими.

При цьому, з урахуванням такої стадії судового розгляду, як підготовче судове засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

До того ж, процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно з вимогами чинного КПК, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченого КПК, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених статтями 318-380 КПК України.

Якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини, то питання зміни обвинувачення можливо вирішити шляхом застосування вимог ст. 337-339 КПК.

Ураховуючи наведене, вказані вище доводи захисника не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурора.

5.3. Щодо відсутності в обвинувальному акті обставин, які пом`якшують покарання

Оцінюючи доводи захисника відносно того, що обвинувальний акт не містить таких пом?якшуючих відповідальність обставин, як вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, суд керується таким.

Як вже зазначалось судом, визначення обсягу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, що зазначаються в обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.

У суду відсутні підстави зобов`язувати прокурора викласти в обвинувальному акті ти чи інші обставини, які пом`якшують покарання особи, що притягається до кримінальної відповідальності.

Разом з тим при вирішенні питання щодо обставин, які пом`якшують покарання, суд не пов`язаний висновками обвинувального акту та не позбавлений права самостійно встановлювати вказані обставини, навіть якщо вони не вказані в обвинувальному акті.

Ураховуючи наведене, вказані вище доводи захисника не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурора.

5.4. Щодо порушення презумпції невинуватості

В обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

Вказане формулювання, на переконання суду, не є порушення принципу презумпції невинуватості, оскільки свідчить про пред`явлення ОСОБА_5 відповідного обвинувачення, а не про констатацію вчинення ним кримінального правопорушення як остаточного встановленого факту.

6. Синтезуюча частина

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що в обвинувальному акті прокурором змістовно та послідовно викладено обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення, що в повному обсязі дозволяє стороні захисту зрозуміти суть пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення є достатніми для правильного розуміння обставин та реалізації права на захист. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст. 291, 314, 369-372 КПК

УХВАЛИВ

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 30.09.2024 року о 16-00 год.

Суддя ОСОБА_1