Справа № 298/1774/24

Номер провадження 1-кп/298/117/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року                                                 с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12024078070000070 від 9 липня 2024 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Артемівськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, працюючого термообробником швацьких виробів ВТО ТОВ "Березнянка", одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

начальника Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження, -

  ВСТАНОВИВ:

02.07.2024, у невстановлений для органу досудового розслідування час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, без передбаченого на те законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, в інтернет-мережі замовив психотропну речовину «РVР» і здійснив оплату в сумі 2000 грн. на невстановлений для органу досудового розслідування рахунок.

В подальшому, 09.07.2024 близько 12:30 год. знаходячись у відділені №1 «Нової пошти», що за адресою смт. Великий Березний, отримав вказану посилку з психотропною речовиною «РVР» та розрахувався, після чого покинув відділеня «Нової пошти», після чого знаходячись біля відділення «Нової пошти», був зупинений працівниками ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, де під час перевірки документів та поверхневої перевірки у відповідності до п.2 ст.32 та п.2 ст.34 Закону України "Про Національну поліцію", серед особистих речей останнього було виявлено один зіп пакет з кристалічною речовиною, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-24/7505-НЗПРАП від 11 липня 2024 року в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (у перерахунку на PVP основу) становить 2,6385 г.

Вказану психотропну речовину «РVР», (у перерахунку на PVP основу) 2,6385 грам гр. ОСОБА_3 умисно, без передбаченого на те законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер та протиправність своїх дій, з метою особистого споживання, придбав та зберігав до її виявлення та вилучення працівниками поліції, тобто до 12.30 години 09.07.2024.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання, зберігання психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, у великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

16 жовтня 2024 року між начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024078070000070, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 9 липня 2024 року, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості. Згідно змісту вказаної угоди про визнання винуватості, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та сторони погодилися на призначення останньому  покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Також в угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди сторонами кримінального провадження, а саме для прокурора і обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для обвинуваченого відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, з яким сторони погодилися, а також наслідки її невиконання.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав угоду про визнання винуватості, підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлене в ній покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив, що розуміє зміст наданих йому законом прав, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. При цьому, обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, із запропонованим видом та мірою покарання погодився. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та наполягав на затвердженні вказаної угоди, зазначив, що вказана угода укладена добровільно, просив угоду затвердити та призначити ОСОБА_3 узгоджене в угоді покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну  відповідальність, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з огляду на таке.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю розуміє свої права, визначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 , суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно  ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, у великих розмірах, і вказане кримінальне правопорушення відповідно до  ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено,  обставинами, які пом`якшують покарання останнього відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Також судом установлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України та відповідає загальним засадам призначення покарання, крім того, таке покарання узгоджено з урахуванням ст. 65 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 є одруженим, працевлаштований, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, є працездатним, має місце реєстрації та місце постійного проживання як внутрішньо переміщена особа, за яким не характеризується негативно, в силу ст.89 КК України є несудимим, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.                

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ст.75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно положень п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання.

В даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.

У порядку ст.122, ч.2 ст.124 КПК України документально підтверджені витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує у порядку ст.174 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

  УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 жовтня 2024 року, укладену між начальником Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені від 9 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024078070000070.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_3 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 16 жовтня 2024 року.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- поліетиленовий пакет сірого кольору, на якому наявна наклеєна накладна №20450956878516 від «Нова пошта», який упаковано у спецпакет НПУ ICR0156909, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області - залишити при матеріалах кримінального провадження,

- мобільний телефон марки «Redmi» моделі «7А», IMEІ868314049350842, який упаковано у спецпакет НПУ ICR0156910, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області - повернути ОСОБА_3 ;

- психотропну речовину «РVР», (у перерахунку на PVP основу) 2,6385 грам, що упакована в спецпакет Україна МВС Експертна Служба №5377854, що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області - знищити,

- DVD-R диск з маркуванням на копусі «Медіа», що залишено при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 липня 2024 року (справа №298/1293/24, провадження №1-кс/298/117/24) - скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев`яносто три) гривні 20 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Суддя                                                                                     ОСОБА_1