Справа № 204/9718/24

Провадження № 1-в/204/1545/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю

прокурора - ОСОБА_3 ,

засудженої (ВКЗ) - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за клопотанням засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання засудженої ОСОБА_4 про застосування до неї ст. 81 КК України. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2023 року вона була визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та їй призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Фактично вона відбула більш як дві третини строку призначеного покарання. Крім того зазначає, що з 24 лютого 2022 року в країні триває війна і вона, як жінка, хвилюється за своїх рідних. Вона декілька разів зверталась, щоб її взяли до Збройних Сил України, проте на той час мобілізація засуджених не була дозволена законодавством України. Засуджена вказує, що з 05 жовтня 2021 року (враховуючи з 20 травня 2020 року по 20 травня 2021 року) відбуваю покарання в ДУ «ДУВП (№4)». Згідно характеристики показує себе посередньо, порушень не має, має взаємоповагу до інших засуджених, розкаюється у вчинених злочинах. Більш того, має батька та стареньку бабусю. За місцем проживання її можуть охарактеризувати тільки задовільно. Вищевикладені обставини, на думку засудженої, дають змогу дійти висновку, що вона для подальшого виправлення не потребує повного відбуття призначеного судом покарання.

В судовому засіданні засуджена ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила задовольнити його, зазначила, що розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженої.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали особової справи на засуджену та надані до суду докази у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Статтею 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків, суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право, зокрема, вирішити питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Судом встановлено, що вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року, яким було скасовано вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2021 року, ОСОБА_4 було засуджено ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, яким скасовано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2023 року, ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 20 червня 2024 року, яким скасовано в частині призначеного покарання вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 лютого 2024 року, ОСОБА_4 засуджено за ч..4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», заміна невідбутої частини покарання більш м`яким та умовно-дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Статтею 6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

За змістом зазначеного кримінального закону становлення особи на шлях виправлення - це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці, добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.

Таким чином, висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Щодо даних про особу, ОСОБА_4 неодноразово була засуджена за вчинення кримінальних правопорушень проти власності.

На час розгляду даного клопотання судом відбула дві третини строку покарання.

На теперішній час засуджена перебуває у ДУ «ДУВП (№4)» (прибула 07.10.2021 року) та очікує на розподіл від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Згідно психологічної характеристики від 19 вересня 2024 року, яка міститься в матеріалах особової справи, для ОСОБА_4 характерна поведінка, неадекватна до ситуації, неадекватне сприйняття своїх вчинків та вчинків інших осіб, порушена критична оцінка свого стану та дій. Емоційно лабільна, що характеризується нестійкістю емоційного фону, залежністю від зовнішніх обставин, частою зміною настрою навіть при незначній зміні ситуації. Займає пасивну особистісну позицію. Високий рівень ситуативної та особистісної тривожності, що характеризується занепокоєнням, що провокує запальність, конфліктність, знервованість. Високий рівень агресії, втрачає контроль над емоціями, коли не вдається отримати бажане. Ув`язнена вразлива. Спостерігається підвищена чутливість до критики, інфантильність поведінки. Адаптація до нових умов життєдіяльності ускладнена. В ув`язненої не сформовані навички саморегуляції емоцій, не здатна вирішувати конфліктні ситуації конструктивним шляхом. Ув`язнена нездатна адекватно сприймати ситуації, пов`язані з необхідністю подолання життєвих труднощів, налагодження відносин з оточуючими і регуляції своєї поведінки. Слабкий розвиток самоконтролю і самодисципліни, схильна неадекватно реагувати на фруструючі обставини. Враховуючи вище викладене можна прогнозувати прояви аудиструктивної поведінки.

В матеріалах особової справи відсутні дані щодо застосування до засудженої стягнень за порушення режиму і порядку утримання чи заохочень.

Оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженої такою, що можуть свідчити про її виправлення, приймаючи до уваги надані в суді пояснення засудженої, суд вважає, що процес виправлення ще не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженою призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства. Сам по собі факт дотримання засудженою порядку і режиму утримання під час перебування в колонії, є її обов`язком, і не може достатньо переконливо свідчити про те, що засуджена довела своє виправлення.

Посилання засудженої, як на підставу задоволення клопотання на те, що у неї є батько та бабуся похилого віку, судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не є підставою для її умовно-дострокового звільнення.

В судовому засіданні не встановлені обставини, що процес виправлення засудженої досяг тієї стадії, на якій відбування нею призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі.

У судовому засіданні не надано жодних доказів виправлення засудженої ОСОБА_4 , а тому відсутні підстави для застосування пільг до неї згідно ст. 81 КК України.

Керуючись ст. 81 КК України, ст.ст.537, ст.539 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанням засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя ОСОБА_1