Справа № 462/5924/24

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року Залізничний районний м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судових засідань: Чайко А.В.,

представника відповідача-адвоката: Тітова О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_2 , на його користь 180000 доларів США, а також просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення в зв`язку із складним матеріальним станом.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року провадження у справі відкрито, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2024 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року, у порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення боргу,накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0171 га, кадастровий номер земельної ділянки – 4610136300:06:018:0354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22854461346101 та житловий будинок, загальною площею 193,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2807480546060.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 10 липня 2017 року у справі «Гінчо проти Португалії» Європейський суд з прав людини зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частиною 1 ст. 197 ЦПК України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

Згідно п.1 ч.2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Із змісту ч.2 ст. 223 ЦПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно ч.3 вказаної статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що цивільна справа № 462/5924/24 надійшла на розгляд Залізничного районного суду м. Львова з 22.07.2024 року, 31.07.2024 року судом відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання, яке відкладалося у зв`язку із неявкою сторони позивача.

Так, позивач ОСОБА_1 01.08.2024 року особисто отримав копію ухвали суду від 31.07.2024 року про забезпечення позову.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.07.2024 року разом із судовою повісткою скерована позивачу на вказану ним у позові адресу місця його реєстрації, однак поштове відправлення повернуто суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

У зв`язку із неявкою позивача у підготовче засідання 03.09.2024 року суд відклав підготовче засідання на 23.09.2024 року.

Судова повістка скерована позивачу на вказану ним у позові адресу місця його реєстрації, однак поштове відправлення повернуто суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою за перевіреним судом трекінгом відправлення 0600285868715.

У зв`язку із неявкою позивача у підготовче засідання 23.09.2024 року суд відклав підготовче засідання на 14.10.2024 року.

30.09.2024 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дуда І.П. про ознайомлення із матеріалами справи.

Судова повістка про виклик у підготовче засідання 14.10.2024 року скерована позивачу на вказану ним у позові адресу місця його реєстрації, однак поштове відправлення повернуто суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

14.10.2024 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Дуда І.П. про відкладення розгляду справи у зв`язку із її участю у іншому судовому процесі у Західному апеляційному господарському суді 14.10.2024 року о 11:30 год.

Разом з тим, суд враховує, що підготовче засідання у даній справі було призначено судом на 14.10.2024 року о 12:30 год., а згідно вказаної представником позивача інформації судове засідання у справі №914/386/24 було призначено на 14.10.2024 року о 11:30 год., що, на думку суду, не позбавляло можливості адвоката Дуда І.П.., із врахуванням територіального розміщення вказаних судів м. Львова, з`явитися у підготовче засідання до Залізничного районного суду м. Львова на 12:30 год. 14.10.2024 року.

Крім цього, представник позивача не надала суду доказів існування обставин, наведених у клопотанні, зокрема, судових повісток, як і доказів того, що представник позивача ОСОБА_3 перебувала у іншому судовому процесі 14.10.2024 року о 12:30 год.

Також, 14.10.2024 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Примак Х.Б. про ознайомлення із матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до переконання, що стороною позивача не надано суду доказів об`єктивної неможливості бути присутнім у підготовчому засіданні 14.10.2024 року особисто позивача та/або одного із двох його представників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Із аналізу ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (ВС/КЦС № 310/12817/13 від 22.05.2019).

Так, позивач та його двоє представників у підготовчі засідання, призначені на 03.09.2024 року, 23.09.2024 року та 14.10.2024 р, повторно не з`явилися, заяви про розгляд справи у їхню відсутність не подали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та не навели об`єктивних причин неможливості з`явитися у підготовчі засідання позивача особисто та/або одного із адвокатів, з якими ОСОБА_1 уклав договір про надання професійної правничої допомоги.

У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи наведене, зокрема, строки розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами, повторні неявки позивача та його представників у підготовче засідання, неподання стороною позивача заяви про розгляд справи у їхню відсутність, суд приходить до висновку, що підготовче провадження та судовий розгляд у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, не може бути проведено за відсутності позивача та/або його представника із врахуванням предмета позову, враховуючи положення ст. 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи наведене, зокрема те, що позов залишено без розгляду, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відпали, тому суд вважає, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова 31 липня 2024 року слід скасувати.

Керуючись ст. 158, 200, 257, 258, 259, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишити без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 31 липня 2024 року у порядку забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею, 0,0171 га, кадастровий номер 4610136300:06:018:0354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22854461346101 та житловий будинок, загальною площею 193,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2807480546060.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя:                                Бориславський Ю. Л.