№ 201/689/22

провадження 2/201/165/2024

УХВАЛА

15 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в м. Дніпро клопотання представника відповідача про зупинення провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 06 грудня 2021 року разом з іншими позивачами звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Ідея банк» про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги змінювалися (заявлялися трьома позивачами окремо і мають різні справи), доповнювалися і уточнювалися. Справа по суті слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

В судове засідання представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі в зв`язку з неможливістю, на їх (відповідача і його представника) думку, розгляду цієї справи до вирішення іншої кримінальної справи в Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська стосовно обставин, що предметом спору в цій цивільній справі, тобто - до розгляду іншої справи, в зв`язку з неможливістю розгляду цієї справи, факти та обставини тієї справи можуть мати преюдиційне значення при вирішенні цієї цивільної справи.

З`ясувавши думку сторін та учасників спору, перевіривши матеріали справи та клопотання представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження по справі в разі: 6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом, з`ясовано, що на розгляді в Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська дійсно перебуває кримінальна справи стосовно кримінального правопорушення працівниками банку (відповідача), справа ця перебуває на розгляді з 2024 року і ще не розглянута, вона, на думку заявника, пов`язана підставами та предметом спору з цією справою, тотожні правовідносини, факти та обставини тієї справи можуть мати преюдиційне значення при вирішенні цієї цивільної справи.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За підстав, вказаних заявником, суд зупиняє провадження в справі в разі саме неможливості розгляду цієї справи, а суд вважає можливим розгляд цієї справи, оскільки ця справа по суті ще не слухалася, матеріали справи не досліджені, пояснення сторін не були, розглянуті не всі клопотання, перевірка доказів не проведена, інших доказів на підтримку клопотання не надано.

Для вирішення цієї цивільної справи повинні бути саме преюдиціальними факти, які можна встановити при ухваленні судового рішення в тій справі. При цьому важливо, що необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі, тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

На даній стадії слухання суд вважає помилковим висновок про необхідність зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, що розглядається в кримінальному або цивільному порядку, оскільки таке зупинення можливе лише за умови, якщо в іншій справі можуть вирішитися питання щодо підстав, вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду; при цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; зупиняючи провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Отже посилання заявника на те, що рішення у тій справі може вплинути на результати розгляду цієї цивільної справи, протирічить названому.

Для правильного вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються судом загальної юрисдикції, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. При цьому слід враховувати, що пов`язаність справ полягає у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає справу, встановлено обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи; підлягає з`ясуванню, чи дійсно від наслідків розгляду тієї справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.  

Таким чином, суд може проводити вищезазначені дії і слухання справи далі, клопотання безпідставне, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), зупинення провадження чи відмова в цьому і інш. не є порушенням права на справедливий судовий захист.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Таким чином, суд може проводити вищезазначені дії і слухання справи далі, клопотання безпідставне, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 222, 251, 252, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

       В задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

       Ухвала набрала законної сили 15 жовтня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

               Суддя -