УХВАЛА

15 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 754/8235/20

провадження № 51-4655 cк 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 ,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, прокурор зазначає про незаконність ухвали Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, проте не вказує правового обґрунтування, яке тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення на підставах, передбачених ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 404, 412, 413, вказаного Кодексу в їх взаємозв`язку.

Натомість, зазначає здебільшого доводи щодо оцінки доказів, які в силу ст. 433 КПК не можуть бути предметом перегляду судом касаційної інстанції.

Крім того, прокурор формально вказує про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками місцевого суду, чим допустив порушення вимог ч. 2 ст. 419 КПК, однак не зазначає які саме доводи його апеляційної скарги залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

За таких обставин необхідно залишити без руху касаційну скаргу, надавши прокурору строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 липня 2024 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3