Справа № 298/1763/24

Номер провадження 3/298/1188/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в особі судді Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Тур`я Сновського району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого вчителем в Ліцею №13, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №143968 від 11 серпня 2024 року, 11 серпня 2024 року о 13 год. 20 хв. на околиці населеного пункту Стужиця Ужгородського району Закарпатської області на відстані близько 6000 метрів від лінії державного кордону на напрямку 32 прикордонного знаку Словацької Республіки був виявлений та затриманий гр. України ОСОБА_2 під час незаконного перетинання державного кордону в складі групи осіб спільно з ОСОБА_1 , в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04.11.1991 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надсилання SMS-повідомлення згідно поданої ним заяви на отримання електронних повісток.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143968 від 11 серпня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП відбудеться в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22. В заяві зазначив, що просить розглянути матеріали справи без його участі у зв`язку з неможливістю прибути до суду, тому що перебуває у відрядженні.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст.204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

14 жовтня на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Також 14 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 – адвоката Газізова Ю.Л. надійшло клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Постановою Великоберезнянського районного суду від 14 жовтня 2024 року клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Газізової Юлії Леонідівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

Відповідно до Акту складеного в.о. керівника апарату Симчо В.М., секретарем судового засідання ОСОБА_3 , головним спеціалістом з ІТ Ценкнер М.Р. розгляд справи №298/1763/24, призначений на 09.00 год. 17 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції неможливо провести через технічні причини пов`язані з комунікаційною платформою EASYCON.

16 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Газізова Ю.Л. про закриття адміністративного провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні захисником порушується питання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування клопотання захисник зазначила, що ОСОБА_1 категорично не погоджується протоколом. Останній працює на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи Ліцею №13 Святошинського району м.Києва, та має актуальну відстрочку до 09.11.2024 на підставі п. 2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Посилається, що ОСОБА_1 разом зі своїм колегою, ОСОБА_4 , який працює на посаді заступника директора в навчальному ліцеї №157 Оболонського району м. Києва, який також має актуальну відстрочку до 09.11.2024 на підставі п. 2 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснювали поїздку з Києва до Великого Березина, а саме до села Сіль, з метою інспектування розташованої там бази відпочинку «Едельвейс» з метою можливості організації там літнього відпочинку для учнів ліцею №157 Оболонського району м. Києва та ліцею №13 Святошинського району м. Києва, задля чого вони придбали відповідні квитки на потяг.

Вказує, що 11.08.2024 року на станції Перечин до них підійшло двоє осіб, яка представились прикордонниками та перевірили їх документи. Останнім вони пояснили мету свого візиту, однак їхні пояснення не були взяті до уваги, та в подальшому їх змусили зійти з потягу на станції Кострино. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1 посадили до авто та повезли в невідомому напрямку, де тримали близько 4 годин, пояснюючи це відсутністю окремого дозволу на перебування в прикордонній зоні. Крім цього, особи, які представилися прикордонниками, надали на підпис ОСОБА_4 та ОСОБА_1 декілька документів, обіцяючи звільнити ОСОБА_4 та ОСОБА_1 після того, як останні підпишуть надані документи. Після 4-х годин перебування в невідомому місці ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були готові підписати все, що завгодно, аби тільки залишити місце свого утримання.

Наголошує, що жодної спроби перетинати державний кордон ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 не здійснювали, жодних доказів, які б свідчили про зворотне, матеріали адміністративної справи не містять.

До клопотання долучила довідку №01-30/78 від 03.10.2024, видану директором Ліцею №13 Святошинського району міста Києва; довідку, видану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 9 листопада 2024 року; квитки на потяг сполучення Київ-пасажирський – Великий Березний та Великий Березний – Київ-пасажирський на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_1 у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.

За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону України, в пішому порядку, поза пунктами пропуску через державний кордон, з України в Словацьку Республіку у складі групи осіб, в умовах воєнного стану, і такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Положеннями ч.2 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Разом з цим, у протоколі складеному відносно ОСОБА_1 не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не зазначено в чому саме полягали дії ОСОБА_1 з кваліфікуючою ознакою вчинення правопорушення в складі групи осіб, не наведено, які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , яка б відповідала об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.

Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску в складі групи осіб, без зазначення в чому саме виразились дії ОСОБА_1 щодо вчинення такої спроби, групою осіб, є неконкретним формулюванням обвинуваченням.

Крім цього, з поданого захисником клопотання про закриття провадження у справі слідує, що ОСОБА_1 здійснював поїздку з Києва до Великого Березного, а саме до села Сіль, з метою інспектування розташованої там бази відпочинку «Едельвейс» з метою можливості організації там літнього відпочинку для учнів ліцею №157 Оболонського району м. Києва та ліцею №13 Святошинського району м. Києва. Жодних дій спрямованих на незаконний перетин державного кордону ОСОБА_1 не вчиняв.

Зазначене повністю підтверджується наданими захисником довідкою №01-30/78 від 03.10.2024, виданою директором Ліцею №13 Святошинського району міста Києва, за відомостями якої ОСОБА_1 працює заступником директора з навчально-виховної роботи та вчителем історії з повним навантаженням 1,5 ставки основним працівником Ліцею №13 Святошинського району міста Києва з 26.08.2022 року (наказ від 23.08.2022 №76-к) і по сьогоднішній день, а також довідкою, виданою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 9 листопада 2024 року.

З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено протокол про адміністративне затримання від 11 серпня 2024 року; копію паспорта громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_1 ; протокол про адміністративне затримання громадянина ОСОБА_4 від 11 серпня 2024 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно гр. ОСОБА_4 від 11 серпня 2024 року; письмові пояснення помічника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з адміністративно-юрисдикційної діяльності ОСОБА_7 від 11 серпня 2024 року; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип в) щодо результатів плану виконання ОДК та витягом з розділу – список особового складу, в період з 20.00 10.08.2024 по 20.00 11.08.2024 року; схему порушення; що «поза розумним сумнівом» не доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Разом з цим, матеріали справи не містять належних даних щодо умисних дій ОСОБА_1 спрямованих на спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску в складі групи осіб.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 був безпосередньо виявлений та затриманий разом з ОСОБА_2 на околиці населеного пункту Стужиця.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказується, що ОСОБА_1 було виявлено та затримано під час спроби незаконного перетину державного кордону. Разом з цим, матеріали справи не містять жодного доказу того, що даного громадянина було затримано при безпосередній спробі незаконного перетину державного кордону.

Перебування ОСОБА_1 у контрольованому прикордонному районі без надання належних та допустимих доказів, не може свідчити про те, що він намагався незаконно перетнути державний кордон України. Крім цього, останній був затриманий у світлу пору доби.

Сам по собі факт присутності особи у населеному пункті поряд із державним кордоном, не доводить умислу цієї особи на незаконний перетин кордону і факт спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Доказів про те, що ОСОБА_1 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон, матеріали справи не містять. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 .

Доказів, які б беззаперечно вказували на винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому правопорушенні матеріали справи не містять.

Натомість захисником надано докази, які повністю спростовують наведені в протоколі обставини.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Частина 2 статті 251 КУпАП закріплює обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності в частині названого обвинувачення, суддя приходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, а тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вина особи не була доведена належними доказами, поза розумним сумнівом, суд у даній справі дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, відтак провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч. 2 ст.204-1, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Зизич В.В.