Справа № 2-а-1726/2011р.
        ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2011 року                                                                                              м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, Цибульський О.Є., розглянувши в скороченому провадженні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському  Вінницької області про визнання дій управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському протиправними та зобов’язання провести виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 09.03.2011 року звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Могилеві-Подільському  Вінницької області про визнання дій управління Пенсійного фонду України ум. Могилеві-Подільському протиправними та зобов’язання провести виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно із ст. 6 даного Закону з 01 січня 2006 року позивачці повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення вказаної норми Закону та п.3 ст.22 Конституції України щомісячна державна соціальна допомога позивачці не виплачувалась, а тому вона просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському щодо відмови у нарахуванні  їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни»протиправними та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському Вінницької області перерахувати та виплачувати їй щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як особі яка має статус «дитини війни»починаючи з червня 2010 року з урахуванням фактично отриманих сум.  

Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському  Вінницької області надав суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, розгляд справи провести у відсутність представника.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 14 березня 2011 року адміністративний позов в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в частині стягнення коштів за період з  червня 2010 року по 08 вересня 2010 року залишено без розгляду в зв’язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в межах строку звернення до адміністративного суду підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 позивачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195 від 18 листопада 2004 року особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни. Стаття 6 даного Закону передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із того, що позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28 грудня 2007 року дану статтю було змінено та визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року дана норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнана неконституційною.

Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд" у випадку визнання актів або їх окремих положень такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року була поновлена з 22 травня 2008 року. Така правова позиція підтверджується викладеним в ч.3 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 24.12.1997 № 8-зп "Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій)": «Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю».

Аналогічна позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду від 30.09.2010, № 20-рп/2010 "У справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року N 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України)".

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. З викладеного вбачається, що щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Однак реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі "Бакалов проти України" Європейський Суд з прав людини вказав, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проте зазначено, що даний мінімальний розмір пенсії застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом. Однак суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме ця норма закону, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якого конкретного виду пенсії, а лише як підстава для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі вищевикладеного суд вважає, що слід визнати дії управління Пенсійного фонду України у м  Могилеві-Подільському  щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни»протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачці щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 вересня 2010 р. по день припинення права на таку доплату, з урахуванням фактично отриманих сум.

Керуючись ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004 р., рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 86, 159, 161, 162, 163, 1832, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському  Вінницької області щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як особі, яка має статус «дитини війни»протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському  Вінницької області нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 09 вересня 2010 року по день припинення права на таку доплату з урахуванням фактично отриманих сум.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: