ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.05.11 р.                                                                                 Справа № 20/61                               

   За позовом  Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

про стягнення боргу 1 894 656,43 грн.

Суддя Величко Н.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. – за довір. № 59-11«Д» від 26.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2. – за довір. № юр/4454 від 31.12.2010 р.

в судовому засіданні оголошувались перерва з 21.04.2011 р. по 11.05.2011 р.,

з 11.05.2011 р. по 12.05.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення боргу за невиконання умов договору про постачання електричної енергії № 275 від 22.05.2006р. у сумі 1 894 656,43 грн., з яких 1 684 272,42 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 136 231,69 грн. – заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних - 7 320,61 грн., інфляційні – 29 038,22 грн. та пеня у сумі 37 793,49 грн. крім того, судові витрати.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання електроенергії № 275 від 22.05.2006р., рахунки за електроенергію, акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та інш.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, лише суму основного боргу за активну енергію за період грудень 2010 р. – січень 2011 р. та реактивну електричну енергію за період липень-серпень 2010 р., жовтень-грудень 2010 р., січень 2011 р.

Посилаючись на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, відповідач просить відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних, та інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені на 50%.

В обгрунтування таких доводів надав баланс підприємства на 01.01.2011 р., звіт про фінансові результати за 12 місяців 2010 року, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, лист-повідомлення Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку від 21.07.2010 р. № 14710, довідку Виробничої одиниці „Харцизьктепломережа” ОКП „Донецьктепоркомуненерго” про кількість укладених договорів зі споживачами та інформацію щодо оперативної дебіторської заборгованості населення станом на 01.04.2011 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду від 21.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого призначено на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, усно заперечив проти доводів відповідача про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також зменшення розміру пені на 50%,

Відповідач в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на позов та наполягав на відмові у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, а також просив зменшити розмір пені на 50%.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

22.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі - постачальник) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці «Харцизьктепломережа» (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 275 (а.с.11), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару, в межах 8053,4 кВт приєднаної потужності, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.3.3. та 2.3.4 Договору, споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 „Порядок розрахунків” та оплачувати послуги з компенсації перетікання енергії згідно з додатком №9 «Порядок розрахунків за перетікання реактивноі енергії»

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 – 2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Абзацом 3 пункту 7 Додатку № 4 „Порядок розрахунків за електроенергію” (а.с.21-23) встановлено, що для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати рахунок на оплату  електричної енергії. Цей рахунок  має бути оплачено споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Пунктом 8 Додатку № 4 „Порядок розрахунків за електроенергію” встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення у тому числі за день оплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції

Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 30.03.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за липень - грудень 2010р., та січень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на сплату активної та реактивної електроенергії, які отримані особисто представником відповідача (а.с.25-33).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію за грудень 2010р. та січень 2011р. у сумі 1 684 272,42 грн. та за реактивну електроенергію за період з липня 2010р. по січень 2011р. у сумі 136 231,69 грн.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах і обсягах договірних відносин.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію у сумі 1 684 272 грн. 42 коп. та за реактивну електроенергію у сумі 136 231 грн. 69 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та визнана відповідачем.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, крім основного боргу, інфляційні втрати в сумі 29 038 грн. 22 коп. та 3 % річних у сумі 7 320 грн. 61 коп.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, а саме, 3% річних – 7 320,61 грн. та інфляційні - 29 038,22 грн.

Господарський суд відхиляє заперечення відповідача щодо нарахування та включення позивачем до позовних вимог  суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та суми 3 % річних, оскільки 3 % річних та інфляційні втрати не є договірною неустойкою, а є платою за безпідставне користування чужими коштами, встановленою законодавством України, тому такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про нарахування та стягнення з ОКП „Донецьктеплокомуненерго” пені за невиконання грошових зобов’язань за договором в розмірі 37 793,49 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8 додатку до договору №4 сторони погодились, що за несвоєчасне внесення платежів, споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Судом здійснено перерахунок пені за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 37 793,49 грн. нарахована позивачем арифметично вірно.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 50 % господарський суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені є обґрунтованим, відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені на 20%. Отже сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 30 234,80 грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні позивачем заявлене клопотання про заміну позивача по справі його правонаступником на підставі ст.ст.22,25 ГПК України через зміну найменування з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”. На підтвердження таких обставин позивачем надано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та витяг зі статуту товариства в новій редакції.

Згідно статті 5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. "Про акціонерні товариства" зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” не є його перетворенням.

Враховуючи, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача шляхом зміни його найменування на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Замінити найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства  „Донецькобленерго” м.Горлівка  до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 1 894 656,43 грн., з яких 1 684 272,42 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 136 231,69 грн. – заборгованість за реактивну електроенергію, 3% річних -7 320,61 грн., інфляційні – 29 038,22 грн. та пеня у сумі 37 793,49 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26007303686662 у філії відділення Промінвестбанку м.Харцизька, МФО 334345, код 05540882) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, на р/р 260333011292 у ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадний Банк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) – заборгованість за активну електроенергію – 1 684 272,42 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, п/р 26004302685311 в філії Промінвестбанку України в м. Харцизьк, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932) заборгованість за реактивну електроенергію – 136 231,69 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26004302685311 в філії Промінвестбанк України в м. Харцизьк, МФО 334345, ЄДРПОУ 00130932) -  3% річних у сумі 7 320,61 грн.,  інфляційні у сумі 29 038,22 грн., пеню у сумі 30 234,80 грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, Донецька область, м.Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) витрати на сплату державного мита у сумі 18 947 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 16.05.2011р.

Суддя                                                               Величко Н.В.