РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року Справа № 5019/212/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Дужич С.П.
судді Іоннікова І.А.
судді Грязнова В.В.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1. ( дов. №5468 від 03.11.2009р.)
ОСОБА_2. (дов. від 20.04.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.11 р. у справі № 5019/212/11
за позовом Приватного підприємства - фірми "МЕКА"
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
про визнання недійсним договору № 1705 від 23 травня 2008 року
Судом роз’яснено представникам відповідача права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
До початку розгляду апеляційної скарги по суті розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №5019/212/11 від 19 квітня 2011 року з внесено зміни до складу колегії суддів без заміни головуючого судді. Суддю Тимошенка О.М. замінено суддею Іонніковою І.А.
Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/212/11 від 15 березня 2011 року позовні вимоги задоволені повністю і визнано недійсним п.А.7 та п.4.2 кредитного договору №1705 від 23 травня 2008 року укладеного між приватним підприємством - фірмою "Мека" та ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Рівненської філії, відповідача зобов'язано провести перерахунок заборгованості за кредитним договором №1705 від 23 травня 2008 року виходячи зі ставки 21% річних, за період з 23 травня 2008 року по 07 січня 2009 року 23% річних за період з 08 січня 2009 року з урахуванням фактично сплачених ПП-Ф "Мека" коштів, стягнути з відповідача кошти по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд першої інстанції дійшов хибної думки про те, що сплата підвищених відсотків, при порушенні умов договору за користування кредитом у вигляді відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості за своєю правовою природою є пенею та просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15 березня 2011 року і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 15 березня 2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на те, що обставина, від якої залежить зміна прав та обовязків, щодо якої невідомо: настане вона чи ні, не може залежжати від волі сторін правочину, тому розмір процентної ставки за кредитним договором не може ставитись в залежності від належного виконання позичальником прийнятих зобов'язань по поверненню грошових коштів.
Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Подав відзив на апеляційну скаргу та клопотання про відкладення її розгляду у зв'язку з хворобою.
Колегією суддів дане клопотання було відхилене, як безпідставне, оскільки воно подане без будь-яких підтверджуючих документів.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просять скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 15 березня 2011 року і відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегією суддів, заслухавши пояснення представників відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 15 березня 2011 року у справі №5019/212/11 слід залишити без змін, аапеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - без задоволення.
У своїх доводах судова колегія виходила з наступного.
23 травня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 1705 за умовами якого відповідач зобов’язався надати, а позивач прийняти, належним чином використовувати та повернути відповідачу кредит в сумі 160 000,00 грн. Зі сплатою 21% річних за користування кредитом. Строком поверненнякредиту: 22 травня 2009 року. (а.с. 9-15)
Пунктом А.7 кредитного договору №1705 визначено, що при порушенні позивачем будь-якого зобов’язання щодо погашення кредиту розмір відсоткової ставки за користування кредитом збільшується до 50% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
08 січня 2009 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 1 до кредитного договору №1705, згідно якого відсоткова ставка була збільшена до 23% річних.(а.с. 16)
Додатковим договором № 1 від 08 січня 2009 року було також внесено зміни до пункту А.7. кредитного договору, яким при порушенні позивачем будь-якого зобов’язання щодо погашення кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 53% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом 4.2. кредитного договору №1705 визначено, що при порушенні позивачем будь-якого із зобов’язань щодо погашення кредиту передбачених пунктами 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., 2.4.1. позивач сплачує відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі зазначеному в пункті А.7 кредитного договору; при встановленні відповідачем у порядку, передбаченому пунктом 2.3.12. кредитного договору зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно П. 1.10 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, проценти - доход, який сплачується позичальником на користь редитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.
Згідно статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що одним із принципів кредитування є платність, яка полягає у сплаті процентів за користування кредитом, які не є санкціями і нарахування яких обмежується строком дії відповідного кредитного договору. Сплата ж підвищених процентів за користування кредитом у вигляді відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості при порушенні умов кредитного спірного договору за своєю правовою природою є пенею.
Верховний Суд України, узагальнивши судову практику розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних відносин (2009-2010 роки), зазначає, що “відсотки, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платнею за користування грошовими коштами, а не можуть бути неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов’язань, а також і однією з форм цивільно-правової відповідальності”.
Пунктом 4.2 кредитного договору №1705 обов'язок позивача щодо сплати підвищених процентів обгрунтовується посиланням на настання або зміну прав та обов'язків від обставини, щодо якої невідомо настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Проте, своєчасне повернення кредиту є зобов’язанням позивача і не може бути віднесено до відкладальної обставини, оскільки за невиконання зобов’язання встановлюється відповідальність.
З огляду п.п. 5.1, 5.2, 4.2, А.7 кредитного договору № 1705 від 23 березня 2008 року, вбачається що цією угодою подвійна майнова відповідальність позивача за порушення кредитної дисципліни, яка є обтяжливою для нього та неспіврозмірною до розміру збитків відповідача у разі несвоєчасного повернення позивачем отриманого кредиту та сплати процентів, що в свою чергу суперечить принципу справедливості та розумності, який передбачений ст. 3 ЦК України і має поширюватися на всі майнові відносини.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним і об’єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 15 березня 2011 року у справі №5019/212/11 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №5019/212/11 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Дужич С.П.
Суддя Іоннікова І.А.
Суддя Грязнов В.В.