СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 квітня 2011 року Справа № 5002-28/3899-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ткаченка М.І.,
суддів Фенько Т.П.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
стягувача: ОСОБА_1, довіреність №4895 від 10.12.10;
боржника: Козловський Євген Валерійович, розпорядження б/н від 07.07.10, директор;
органу ДВС: ОСОБА_2, довіреність №403 від 20.01.11;
заінтересованої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Теодосія" та Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 22 лютого 2011 року у справі № 5002-28/3899-2010
за скаргою стягувача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
на дії Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим
боржник Закритого акціонерного товариства "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б,Феодосія,98100)
за участю заінтересованої особи: Коктебельської селищної ради (пров. Висотний, 1,Коктебель, м. Феодосія,98186)
скарга на дії ВДВС,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010 у справі №5002-28/3899-2010 Закрите акціонерне товариство "Теодосія" зобов’язано усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 1,0 га., розташованою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 01 116 457 00 01 001 0306, що перебуває в користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10.11.2003, шляхом відновлення стану земельної ділянки, що був до прокладення газопроводу високого тиску 2 категорії. Також Закрите акціонерне товариство "Теодосія" зобов’язано за власні кошти провести демонтаж газопроводу високого тиску 2-категорії, що проходить через земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10.11.2003.
На примусове виконання рішення були видані накази від 15.10.2010.
03 лютого 2011 року від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції, в якій заявник просила суд:
- визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Івасюк Ж.І. щодо винесення постанов від 25.01.2011 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2010 у справі №5002-28/3899-2010;
- скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Івасюк Ж.І. від 15.10.2010 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.10.2010 у справі №5002-28/3899-2010 щодо зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Теодосія" за власні кошти провести демонтаж газопроводу високого тиску 2 категорії, що проходить через земельну ділянку, яка перебуває у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 10.11.2003.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 22 лютого 2011 року у справі № 5002-28/3899-2010 скаргу задоволено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції, враховуючи ухилення боржника від виконання судового рішення, мав дослідити можливість залучення на платній основі інших суб'єктів господарювання з метою реального виконання судового рішення та, зокрема, запропонувати стягувачу здійснити авансування необхідних для цього витрат. Проте, державний виконавець вказаним правом не скористався, не перевірив можливості виконання судового рішення без участі боржника та обмежився лише винесенням постанов про закінчення виконавчого провадження, що призвело до невиконання судового рішення та фактично позбавило стягувача того, що було присуджено йому судом.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, ПАТ Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та Закритого акціонерного товариства "Теодосія" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили ухвалу суду скасувати, в задоволенні скарги відмовити.
Апеляційні скарги мотивована тим, що державним виконавцем було вжито всіх можливих заходів до виконання рішення господарського суду та було правомірно закрито виконавче провадження.
21.04.2011 до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на апеляційні скарги, відповідно до яких стягував стверджувала, що державним виконавцем не проведені всі необхідні дії по примусовому виконанню виданих господарським судом Автономної Республіки Крим наказів від 15.10.2010 у справі №5002-28/3899-2010, зокрема, до боржника не були вжиті заходи по притягненню до відповідальності, передбачені статтями 87-88 Закону України "Про виконавче провадження".
Розпорядженням керівництва суду від 26 квітня 2011 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Проценко О.І. на суддю Заплаву Л.М.
У судовому засіданні 26 квітня 2011 року представники боржника та органу державної виконавчої служби підтримали вимоги апеляційних скарг. Представники стягувача та заінтересованої особи в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представників стягувача та заінтересованої особи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників боржника та органу державної виконавчої служби, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2010 Відділом державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції були винесені дві постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виданих судом наказів - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та про спонукання Закритого акціонерного товариства "Теодосія" здійснити демонтаж газопроводу. Боржникові був встановлений семиденний строк для добровільного виконання судового рішення - до 07.12.2010.
Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною 6 статті 30 Закону визначено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що 25.01.2011 державним виконавцем ВДВС Феодосійського міського управління юстиції Івасюк Ж. І. були винесені постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що виконання неможливо без участі боржника.
Проте, вищевказаним пунктом 11 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Частиною 3 цієї ж статті закріплено, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Згідно зі статтею 87 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Правомірність дій по закінченню виконавчого провадження з боку Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим обґрунтована посиланням на акт від 13.12.2010 про невиконання боржником рішення у встановлений строк та винесені в той же день -13.12.2010, дві постанови №15655 та №15656 про накладення на Закрите акціонерне товариство "Теодосія" штрафів в розмірах 340,00 грн. за невиконання рішення.
Крім того, у матеріалах справи міститься акт від 28.12.2010, в якому також зафіксовано невиконання судового рішення, після чого 29.12.2010 були винесені ще дві постанови за тими самими номерами - 15655 та 15656, якими на боржника були накладені штрафи в розмірах 680,00 грн.
Частиною 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований або до суду у 10-денний строк.
Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
При цьому у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів) (пункт 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження").
Отже, під час розгляду таких скарг господарський суд, зокрема, має надати оцінку правомірності діям держаного виконавця, які призвели до винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, та з урахуванням цього дати оцінку правомірності самої постанови.
Судова колегія звертає увагу на те, що державним виконавцем не доведено здійснення реального впливу на боржника шляхом винесення постанов про накладення штрафів, тобто, винесення вказаних постанов має впливати на боржника таким чином, щоб стимулювати його до виконання судового рішення.
Постанови про накладення на боржника штрафів в процесі виконання судового рішення є, згідно з пунктом 8 частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчими документами, а тому також підлягають виконанню в порядку, визначеному Законом.
Згідно з пунктом 3.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 р. N 2274/5, такі постанови підлягають виділенню в окреме виконавче провадження та мають бути внесені до Журналу обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві.
В свою чергу, ВДВС Феодосійського МУЮ не надало доказів приведення винесених ним постанов про накладення штрафів за невиконання судового рішення, до реального виконання, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження за цими постановами, внесення їх до Журналу обліку виконавчих проваджень, вчинення будь-яких дій по їх примусовому виконанню тощо. Без вчинення таких дій винесені державним виконавцем постанови про накладення штрафів є лише зовнішнім відображенням наявних у нього повноважень, та не свідчать про докладання держвиконавцем якихось зусиль з метою реального виконання судового рішення.
Не є переконливим і надане представником ВДВС Феодосійського МУЮ подання №580-3 від 24.01.2011 р. до Феодосійського міського суду про притягнення посадових осіб Закритого акціонерного товариства "Теодосія" до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, позаяк докази фактичного направлення цього подання (поштові квитанції, чеки, повідомлення тощо) суду надані не були.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що статті 37 та 76 Закону України "Про виконавче провадження" в якості передумови винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу до суду визначають неможливість виконання рішення без участі боржника. Проте, наявність такою передумови державним виконавцем не доведена.
Частиною 3 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження, серед іншого, має право залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:
1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);
2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);
3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (крім випадків виконання судових рішень, ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності);
5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.
Відповідно до пункту 2.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. N 74/5, у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій державний виконавець має право залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які в установленому законом порядку одержали ліцензії на: будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); операції у сфері поводження з небезпечними відходами; надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт.
Статтею 48 Закону передбачено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повертається стягувачеві, якщо інше не передбачено цим Законом.
Аналогічні положення закріплені в пункті 4.16 Інструкції про проведення виконавчих дій.
Таким чином, під час проведення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та про спонукання Закритого акціонерного товариства "Теодосія" здійснити демонтаж газопроводу, Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції, враховуючи ухилення боржника від виконання судового рішення, мав дослідити можливість залучення на платній основі інших суб'єктів господарювання з метою реального виконання судового рішення та, зокрема, запропонувати стягувачу (Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3) здійснити авансування необхідних для цього витрат.
Проте, державний виконавець вказаним правом не скористався, не перевірив можливості виконання судового рішення без участі боржника та обмежився лише винесенням постанов про закінчення виконавчого провадження, що призвело до невиконання судового рішення та фактично позбавило стягувача того, що було присуджено йому судом.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Частинною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
А за приписами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, серед іншого, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб (частина 1 статті 7 Закону).
Проте, з матеріалів справи вбачається, що Відділом державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції не дотримані вищевказані вимоги чинного законодавства, що призвело до невиконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010 у справі №5002-28/3899-2010, що є неприпустимим.
Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №04-5/365 від 28.03.2002 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, дійшовши висновку про те, що державним виконавцем було вжито не всіх передбачених законом заходів до належного виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.09.2010 у справі №5002-28/3899-2010, місцевий господарський суд правомірно задовольнив скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та Закритого акціонерного товариства "Теодосія", а також для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим, оскільки остання була винесена при повному, всебічному та об’єктивному розгляді обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства "Теодосія" та Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2011 року у справі № 5002-28/3899-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя М.І. Ткаченко
Судді Т.П. Фенько
Л.М. Заплава
Розсилка:
1. фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)
2. Відділ державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Морська, 5,Феодосія,98100)
3. закрите акціонерне товариство "Теодосія" (вул. Володарського, 39-Б,Феодосія,98100)
4. Коктебельська селищна рада (пров. Висотний, 1,Коктебель, м. Феодосія,98186)