донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.05.2011 р. справа №16/313
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 16/313 (суддя –Манжур В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ
до відповідача Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк
про стягнення 40 649,17грн.
За участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1.-довіреність № 15-09/10 від 15.09.2010р.
від відповідача –не з`явився
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк 40 649,17грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 16/313 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ до Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 40649,17грн. задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ суми заборгованості в розмірі 40649,17грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 406,49грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Дане рішення мотивовано наступним:
-договором оренди (фінансового лізингу) № L 2734-07/08 від 17.07.2008р.;
-положеннями п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.525, ст.615 Цивільного кодексу України;
-обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. у справі № 16/313 Приватне підприємство "Фортуна" м.Донецьк подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що:
- рішення господарського суду по справі № 16/313 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зґясовані обставини, які мають значення для справі, має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, недоведеність обставин, які місцевий суд визнав встановленими;
-за період з 05.10.2010р. до 30.12.2010р. ПП "Фортуна" було сплачено за рахунком № 30569385/10/2010 від 01.10.2010р. 121000,00грн., тобто погашена заборгованість за рахунком № 30569385/10/2010 від 01.10.2010р. 117772,52грн., а 3227,48грн. надмірно перерахована сума, яка повинна бути зарахована у майбутні нарахування лізингових платежів;
-заборгованість в сумі 7360грн. за рахунком за жовтень 2010року була погашена у грудні 2010року, що підтверджується копіями банківських виписок;
-рахунки № L 2734-07/08-26-011 від 01.11.2010р. на суму 16713,15грн., № L 2734-07/08-27-013 від 01.12.2010р. на суму 16576,02грн. від позивача відповідно до умов договору не надходили, тому у відповідача відсутні підстави для сплати лізингових платежів;
-акти звіряння взаємних розрахунків ПП "Фортуна" отримало від ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 09.03.2011р., ці акти були підписані директором ПП "Фортуна" Астафуровим Д.В. та головним бухгалтером Семенюк Я.Б. з запереченнями 10.03.2011р., тому станом на 27.12.2010р. головний бухгалтер не мала законних підстав для відображення у бухгалтерському обліку заборгованості перед ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" у розмірі 33289,17грн.
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом Донецької області, 17 липня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингодавець) та Приватним підприємством "Фортуна" (Лізингоодержувач) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) за № L2734-07/08 (далі за текстом –договір), згідно розділу 1 якого Лізингодавець на підставі на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору) (надалі –предмет лізингу), а Лізингоодержувач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Згідно специфікації від 17.07.2008р. предметом лізингу за договором є автомобіль КрАЗ-65055-0000080-02, ТУ 3.05 Україна 05808735.010-93, 2008 р.в., у кількості 1 одиниці вартістю 414000,00грн. з ПДВ.
Лізингодавцем належним чином були виконані умови договору, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаного акту приймання-передачі предмету лізингу від 22.09.2008р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений їх печатками.
Факт належного виконання Позивачем умов договору стосовно передачі предмету лізингу не оспорений Відповідачем під час розгляду справи.
Відповідно п.3 ч.2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пунктів 5.1. та 8.1.4. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору) лізингоодержувач зобов’язався своєчасно сплачувати зазначені в Графіку лізингові платежі.
Як встановлено ч.2 ст.1, п.2 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України за користування майном на умовах фінансового лізингу Лiзингоодержувач має сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги, що положення ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду), суд зазначає, що у відповідності ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України лізингові платежі мають здійснюватися незалежно від результатів господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов’язання припиняються належним виконанням, тобто шляхом своєчасного та у повному обсягу здійснення лізингових платежів.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами узгоджений графік платежів за договором.
В пунктах 4.1. та 4.2. договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в Графіку.
При цьому, поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду (п.4.4. договору).
Згідно п.4.6. договору, до складу комісії в повному обсязі включаються винагорода Лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати Лізингодавця, які виникли в період дії договору та пов’язані з ним.
В графіку лізингових платежів сторонами узгоджено, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5. Загальних умов.
Відповідно до п.6.2. Загальних умов, змінений за правилами п.6.1. Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку Лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Згідно п.5.3. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору), Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку.
У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Господарський суд дійшов висновку, що Лізингоодержувач зобов’язання за договором щодо сплати поточних лізингових платежів не виконує належним чином, у зв’язку з чим рахунки-фактури за № L2734-07/08/25-009 від 01.10.2010р. на суму 16842,55грн. (частково оплачений, заборгованість становить 7360,00грн.), № L2734-07/08/26-011 від 01.11.2010р. на суму 16713,15грн., № L2734-07/08/27-013 від 01.12.2010р. на суму 16576,02грн. в повному обсязі не сплачені до теперішнього часу. Заборгованість за договором з лізингових платежів за рахунками-фактурами за № L2734-07/08/25-009 від 01.10.2010р., № L2734-07/08/26-011 від 01.11.2010р., № L2734-07/08/27-013 від 01.12.2010р. становить 40649,17грн.
Апеляційний господарський суд частково не погоджується з висновком, зробленим господарським судом, враховуючи наступне.
Позов від позивача господарським судом одержано 28.12.2010р.
Заборгованість в сумі 7360,00грн. за рахунком за жовтень 2010 року була погашена 30 грудня 2010 року, що підтверджується матеріалами справи. Факт перерахування відповідачем суми в розмірі 7360,00грн., які є частиною позовних вимог, підтвердив представник позивача в судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду.
Оскільки борг в розмірі 7360,00грн. вже був погашений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, то провадження по справі в цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. В решті, а саме в сумі 33289,17грн. позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в сумі 33289,17грн. та припиненню провадження по справі в частині позовних вимог в сумі 7360,00грн.
Судові витрати за позовом та за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.
Керуючись ст.49, п.1-1 ст.80, ст.101, ст.103, ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 16/313 задовольнити частково.
2) Рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 16/313 частково скасувати.
3) Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ до Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк про стягнення 40 649,17грн. задовольнити частково.
4) Провадження по справі № 16/313 в частині позовних вимог про стягнення боргу в сумі 7360,00грн. припинити.
5) В решті рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011р. по справі № 16/313 залишити без змін.
6) Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30569385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ ( код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в сумі 33289,17грн., витрати зі сплати державного мита в сумі 406,49грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
7) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" м.Київ ( код ЄДРПОУ 34480657) на користь Приватного підприємства "Фортуна" м.Донецьк (код ЄДРПОУ 30569385) витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою в сумі 73,60грн.
8) Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду
- Номер:
- Опис: зміна способу виконання рішення
- Тип справи: Про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання
- Номер справи: 16/313
- Суд: Господарський суд Житомирської області
- Суддя: Бойченко К.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.04.2016
- Дата етапу: 10.06.2016
- Номер:
- Опис: стягнення - 53 987,98грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 16/313
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Бойченко К.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.07.2010
- Дата етапу: 17.08.2010