Справа №2-а-887/11

ПОСТАНОВА

                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року          м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська –Шелестов К.О. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просив, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену державну та додаткову пенсію за період з 01.01.2009 року по 17.01.2011 року, поновити пропущений строк звернення до суду. Ухвалою суду було відкрито скорочене провадження у даній справі в межах строку звернення до адміністративного суду, в іншій частині позов було залишено без розгляду. Відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

31 січня 2011 року представник відповідача подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вимоги чинного законодавства при виплаті пенсії позивачу дотримуються та проводяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, та йому призначена та виплачується пенсія по інвалідності на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі цього ж Закону.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІ групи - у розмірі  75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи - у розмірі  50 процентів мінімальної пенсії за віком. 

Згідно ч. 4 ст. 54 зазначеного Закону, визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а  для інвалідів  ІІІ групи - 6 мінімальних пенсій за віком.

Судом встановлено, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах Конституції України, що гарантують забезпечення соціальних виплат певним категоріям громадян, в тому числі й позивачу, який має правовий статус, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», а його право на отримання пенсії регламентовано та захищено імперативними нормами Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», а також беручи до уваги, що відповідач у позасудовому порядку донарахування та виплату належних позивачу до сплати сум пенсії не здійснює, чим порушує права позивача на отримання таких виплат, та наявність кореспондуючого обов’язку держави щодо здійснення таких виплат, суд визнає таку бездіяльність відповідача протиправною та вважає за необхідне зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсії в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права.

Оцінюючи позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача в майбутньому вчиняти певні дії суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на даний час спору з цього приводу не існує, права позивача в цій частині не порушені, та крім того, на час розгляду справи неможливо  встановити норми права які будуть існувати в майбутньому .

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 49, 50, ч.ч. 4, 5 ст. 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6 –11, 71, 99, 1832 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов  –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська в частині нездійснення перерахунку пенсії для ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 17 липня 2010 року по 17 січня 2011 року –протиправною.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська здійснити перерахунок основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що були виплачені ОСОБА_1 в період з 17 липня 2010 р. по 17 січня 2011 р. включно виходячи того, що розмір основної пенсії не може бути меншим шестикратного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідний період, розмір додаткової пенсії за віком не може бути меншим 50% мінімальної пенсії за віком у відповідний період, та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після спливу строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:          К.О. Шелестов