Справа № 2-а-659/11

ПОСТАНОВА

іменем України

12 квітня 2011 року                                                                                                                  

                                                                                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                                               Дніпропетровської області

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Дігтярь Н.В.,   

розглянувши в м.Верхньодніпровськ в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,

                                                                                   ВСТАНОВИВ :

       18 березня 2011р до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі про визнання дій відповідача в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії в розмірі,  меншому ніж передбачено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними та прохає зобов’язати відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991р №796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірах, передбачених Законом - основна в не меншому ніж 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткова пенсія в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 жовтня 2010року, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом війни 2 групи, яка встановлена внаслідок захворювання пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію та додаткову пенсії, розмір призначених та виплачуваної йому державної та додаткової пенсій не відповідають розмірам, встановленим ст.ст.50, 54 вказаного Закону, а на його звернення відповідач відмовився привести їх у відповідність з останніми, посилаючись на правомірність своїх дій.

       Відповідач  заперечень суду не надав.

       Дослідивши докази по справі, з'ясувавши обсяг позовних вимог, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за слідуючими підставами:

       ОСОБА_1 є особою,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Київською обласною державною адміністрацією 16.12.2003р довічно, інвалідом 2 групи і має право на пільги, ватсновлені законодавством україни для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, встановлена 2 група інвалідності безстроково, та відповіддю УПФУ на звернення позивача, в яких відповідач повідомляє проте, що позивач перебуває на обліку у відділі з призначення пенсій УПФУ у Верхньодніпровському районі з 1 травня 2008року та отримує пенсію по другій групі інвалідності, профзахворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії. .

        16 лютого 2011року позивач звернувся до УПФУ у Верхньодніпровському районі з заявою про здійснення перерахунку основної та додаткової пенсії як інваліду 2 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії відповідно ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Листом  за вих.М-159/32 від 21.02.2011р позивач був повідомлений про те, що він отримує пенсію в розмірах згідно чинного законодавства.        

        Судом встановлено, що позивач має право на отримання державної пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Відповідно до ст.54 вищезазначеного Закону- в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Законом України №107 від 28 грудня 2007р ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була викладена в новій редакції, однак  зазначені зміни визнано неконституційними, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 №10-рп/2008. Тому посилання відповідача на вимоги ЗУ «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»безпідставні.

        Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи призначається у розмірі- 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

        Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. визначеного законом (стаття 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

        Суд вважає, що правовою підставою позовних вимог є частина третя ст.67 зазначеного Закону, відповідно до якої у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум», ч.3 ст.4 якого передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в Закону «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.

       Ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»з 3 квітня 2010року для осіб, які втратили працездатність, встановлено прожитковий мінімум з липня 2010р-709грн., з жовтня 2010р- 723грн., з грудня 2010р- 734грн.

       Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в закону про державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

       За таких обставин суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити заборгованість за основною та додатковою пенсіями. Підставою для звернення позивача до суду є дії відповідача щодо застосування ним правових актів при нарахуванні соціальних виплат. Визначаючи дії неправомірними, суд зобов'язує відповідача здійснити дії, спрямовані на поновлення прав позивача як особи, яка має право на державну соціальну підтримку, передбачену зазначеним вище Законом.

       Суд вважає за можливе не визначати кінцевої дати періоду за який потрібно здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій, зобов’язавши відповідача здійснювати вищезазначені виплати до зміни правового регулювання здійснення нарахування та виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 71, 159-163, 183-2,  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

         Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

         Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної пенсії по 2 групі інвалідності, як особі,  яка віднесена до 1 категорії, у розмірах, менших, ніж передбачено ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та щодо нарахування та виплати  додаткової пенсії по 2 групі інвалідності, як особі, яка віднесена до 1 категорії, у розмірах, менших, ніж передбачено ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньодніпровському районі  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії по 2 групі інвалідності, як особі, яка віднесена до 1 категорії, у розмірах,  передбачених ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- не менше восьми мінімальних пенсій за віком та  додаткової пенсії по 2 групі інвалідності, як особі,  яка віднесена до 1 категорії, у розмірах, передбачених ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 1 жовтня 2010року до зміни правового регулювання здійснення нарахування та вищезазначених виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду  протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Суддя                                                                                                                                                    Н.В.Дігтярь