Справа № 2-3214/11

            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року

        Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді  Спаї В.В.,  

при секретареві -  Гудим О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2    про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх  дітей,  

ВСТАНОВИВ:

       Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що перебуває із відповідачем у шлюбі, який було укладено 07.06.2008 р., та від шлюбу подружжя має дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 які  проживають разом із матір’ю (позивачем за цим позовом) та перебувають на її утриманні; зазначаючи у позові про те, що відповідач після того, як пішов із сім’ї, припинив  надання матеріальної допомоги на утримання дітей, а позивач не в змозі самостійно їх утримувати, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, зазначене й стало приводом для цього звернення до суду та заявлення у позові вимоги про пор стягнення з відповідача на користь  позивача аліментів на  утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі –1 000 грн., оскільки відповідач не має постійного працевлаштування, він переховується від родини.  

        У судове засідання позивач не з’явилася, водночас надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності    та зазначила про те, що позов підтримує повністю, та просила суд його задовольнити;

        Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

        У судове засідання відповідач, який був повідомлений належним чином про розгляд справи, не з’явився, причини неявки суду не повідомив та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, та не скористався правом надання заперечень  проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України  вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

        Таким чином, суд, дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову  повністю, виходячи з наступного.   

        Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

        Як було встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1  у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська у книзі записів актів громадянського стану про народження було зроблено відповідний запис та видано  свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_1  є батьками неповнолітньої ОСОБА_3.  Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_4  у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська у книзі записів актів громадянського стану про народження було зроблено відповідний запис та видано  свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_2 та ОСОБА_1  є батьками неповнолітньої ОСОБА_4. Неповнолітні діти мешкають разом із матір’ю.   

       Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

        Утім, як було встановлено судом, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дітей, між сторонами у справі, яка розглядалася,  досягнуто не було, через що для суду, з огляду на вищенаведене,  та з метою захисту порушених прав особи, яка звернулася до суду із даним позовом, та через те, що, оскільки обов’язок по утриманню дитини  є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів,  вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача за цим позовом на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей.  

       Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України  частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом; якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 зазначеного кодексу).

       Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).  

       Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.  

       Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, та відповідно до ч. 3 ст. 81 ЦПК покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягають присудженню зазначені судові витрати.      

       Керуючись ст.  11, ч. 2 ст. 88, ст.ст.  212, 214-215, 218,  224, 226, 367 ЦПК України,  суд                                             

ВИРІШИВ:

       Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх  дітей  задовольнити  повністю.   

       Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітніх дітей –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1 000 грн., починаючи проводити стягнення з 27.01.2011 р. та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, повноліття.   

       Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць  допустити до негайного виконання.

       Стягнути  з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.     

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя