Судове рішення #1487753
копія

копія

Справа № 11-680, 2007 року                                                           Головуючий в 1-й інстанції Філоненко М.В.

Категорія: ст.ст.307 ч.2, 309 ч.1, 296 ч.1, 395 КК України                             Доповідач Дуфнік Л.М.

                                                      

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

            14 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

 

головуючого - судді       Ковтуна В.П.

суддів                                Дуфнік Л.М., Задворного О.Л.

з участю прокурора       Крохмалюк Л.Б.

захисника                        ОСОБА_2.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Старосинявського районного суду від 20 вересня 2007 року.

 

 

Цим вироком    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,  уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого,

засуджено:

-  за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі,

-  за ст.315 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі,

-     за ст.296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі,

-     за ст.395 КК України до 6 місяців арешту.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1. остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 4 місяців позбавлення волі.

 Час відбування покарання постановлено рахувати з часу взяття його під варту з 18 серпня 2007 року.

На підставі ст.96 КК України до засудженого застосовано примусове лікування від хронічного алкоголізму за місцем відбування ним покарання.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області за заявленим прокурором позовом 211 грн. 85 коп.

Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.

 

Згідно з вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він в березні 2007 року в смт.Стара Синява близько 12-ї години на вул.Грушевського знайшов пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, яку залишив собі для куріння в подальшому.

18.03.2007 року близько 13-ї години, розпиваючи з ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5спиртні напої на стадіоні в селі Паплинці,  ОСОБА_1запропонував їм знайдену в Старій Синяві речовину для куріння, яку ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відсипали собі і вона у них та ОСОБА_1 була знайдена в кишенях  одягу при проведені огляду працівниками міліції під час складання протоколів про розпиття спиртних напоїв в громадському місці, відповідно 05, 1,6 та 5,2 гр.

07.04.2007 року ОСОБА_1близько 18 год. в селі Паплинці по вул.Радянській біля будинку 47 в стані алкогольного сп'яніння з хуліганських спонукань штурхнув у плече ОСОБА_6., який, падаючи, отримав легкі тілесні ушкодження.

25.07.2007 року ОСОБА_1без дозволу Старосинявського РВ УМВС України в Хмельницькій області виїхав в м.Київ в особистих справах, де працював на різних роботах, а потім поїхав в село Музиче Святошинського району Київської області до рідного брата ОСОБА_7., чим порушив адміністративний нагляд, встановлений йому на 1 рік Старосинявським районним судом 15.05.2007 року.

Як вбачається з апеляції засудженого ОСОБА_1., він просить скасувати вирок суду першої інстанції, як незаконний і необгрунтований, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки він не вчиняв інкримінованих йому злочинів, під час судового розгляду йому не було надано останнє слово, не було оголошено вирок в повному обсязі, крім того, суд неправильно застосував до нього ст.96 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який, підтримавши апеляцію, пояснив також, що йому не було надано адвоката , як під час досудового слідства, так і в суді, не надано слово в дебатах після промови прокурора і останнє слово , а також його не було доставлено в суд на проголошення вироку, думку прокурора про  необхідність скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, а вирок - скасуванню в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону під час досудового і судового слідства  з направленням справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Згідно з ч.3 ст.370 КПК України істотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках тягне скасування судових рішень. Як зазначено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №8 „Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві” , судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню тоді, коли таке порушення позбавило чи обмежило підозрюваного, обвинуваченого, підсудного у здійсненні цього права і перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи,  під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_1. на захист. В апеляційному суді  засуджений пояснив, що він  є юридично неграмотною особою, не вміє добре читати і писати, лікувався у психіатричній лікарні, а тому хотів мати захисника . Однак  фактично на слідстві  не було забезпечено право ОСОБА_1. на захист. Замість професійного адвоката до участі в справі  з посиланням на ст.441 КПК України був допущений  юрист ОСОБА_8. в якості законного представника (т.1 а.с.45-47), що чинним кримінально-процесуальним законом не передбачено. На цю обставину не звернув увагу суд при призначенні справи до розгляду і при наявності заяви ОСОБА_8.( т.1, а.с.116) про те, що він не може здійснювати захист  ОСОБА_1. в суді, оскільки не є адвокатом , не забезпечив  право  підсудного на захист, незважаючи  на те, що в суді  той наполягав на здійсненні його захисту адвокатом ( т.1, а.с.118) і , крім того, було встановлено, що ОСОБА_1лікувався у психіатричній лікарні (т.1 а.с.123), тобто має психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.  Фактичне прийняття судом  відмови  підсудного ОСОБА_1. від захисника ( як вбачається з протоколу судового засідання,  рішення з цього приводу судом в установленому порядку не приймалося)( т.1, а.с.119) в даному випадку не можна визнати  правильним, оскільки участь захисника по справі є обов'язковою. Порушення  права ОСОБА_1. на захист під час досудового і судового слідства перешкодило суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване судове рішення, що є підставою для скасування вироку суду і направлення справи прокурору для  проведення додаткового розслідування.

Під час судового слідства  були порушені вимоги ст.ст.297,298,299 КПК України, зокрема, не було зачитано обвинувальні висновки, не роз'яснено підсудному ОСОБА_1. суті обвинувачення, не визначено належним чином обсягу доказів, які підлягали дослідженню, та порядок їх дослідження. Крім того, згідно з поясненнями ОСОБА_1. в апеляційному суді, після промови прокурора в дебатах йому не було надано слово для захисту своїх інтересів, а також не було надано останнього слова і на проголошення вироку 20 вересня 2007 року в суд він не доставлявся.

Вирок  по справі не може залишатися в силі і тому , що  складений з порушенням вимог ст.ст.332-334 КПК України.

Згідно з п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 „ Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” до відомостей про особу підсудного, які мають значення для справи і які належить зазначати у вступній частині вироку, крім тих, що прямо передбачені у ст.333 КПК України, належать, зокрема, й такі: місце роботи чи навчання, громадянство, участь у війні, інвалідність, нагороди, дані про непогашену і незняту судимість. Однак судом першої інстанції зазначено у вступній частині вироку, що ОСОБА_1раніше судимий, проте не вказано дані про його судимості.

Відповідно до  ст.334 КПК України та  п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року №5 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази, обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви зміни обвинувачення, у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою - підстави для цього. Вказані вимоги закону також належним чином  не виконані.

Суд першої інстанції необґрунтовано постановив рішення про  направлення ОСОБА_1. на примусове лікування від алкоголізму на підставі ст.96 КК України. Як зазначено в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7 „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування”, виходячи з комплексного аналізу норм законодавства України (зокрема, ст.76 КК, ст.53 Закону № 2801-ХП) і положень міжнародно-правових актів примусовому лікуванню на підставі ст.96 КК України підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб ( алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями). Підставою для застосування примусового лікування, передбаченого ст.96 КК України, є сукупність юридичного і медичного критеріїв - встановлення у діянні винного складу злочину та наявність у нього хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а умовами  - висновок судово-медичної експертизи про наявність у суб'єкта злочину такої хвороби, його потребу в лікуванні та засудження такої особи до покарання будь-якого виду. Згідно з матеріалами кримінальної справи таких підстав для застосування примусового лікування щодо ОСОБА_1. немає.

 

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

 

У х в а л и л а:

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити.

Вирок Старосинявського районного суду від 20 вересня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити  прокурору для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. залишити попередній - тримання під вартою.

Головуючий /підпис/                                   

Судді /підписи/

 

 

Копія вірна:

            Суддя апеляційного суду

            Хмельницької області                                                                                         Л.М.Дуфнік

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація