КОПІЯ

                                                                         

Справа № 11- 730 2007 року                                  Головуючий в 1-й інстанції

                                                                             Місінкевич А.Л.                                                                 

Категорія: ст.126 ч.1  КК України                         Доповідач Бойко Л.В.

 

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

 

05 грудня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі: 

                         

                                 Головуючого-судді Кульбаби В.М.

                                 суддів Бойко Л.В., Лінника П.О.

                                 з участю прокурора Бірюченка С.В.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2. на вирок Ярмолинецького районного суду від 10 жовтня 2007 року.

 

      Цим вироком

                  ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, приватний підприємець, одружений, несудимий,                

 

засуджений за ч.1 ст.126 КК України до штрафу в розмірі 35 неоподаткованих мінімуму доходів громадян в сумі 595 грн.

 

Знаходиться на підписці про невиїзд.

 

Цивільний позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 400 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що 10.05.2006 року біля 8 год. 30 хв. в смт Ярмолинці на вулиці біля господарства своєї матері він під час конфлікту з ОСОБА_2. завдав їй удар рукою в голову в результаті чого заподіяв ОСОБА_2. припухлості м'яких тканин та гіперемії шкіри на чолі зліва із поширенням на ліву лобну ділянку волосяної частини голови.

 

В апеляції потерпіла просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1. намагався вбити її, заподіявши удар залізним предметом у висок. Крім того, вказує, що судом занижено суму на відшкодування їй моральної та матеріальної шкоди.

 

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2. і її представника ОСОБА_3., які підтримали доводи апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів, -

 

з н а х о д и т ь:

 

Апеляцію потерпілої не підлягаючою задоволенню.

 

Висновок суду про винність ОСОБА_1.  у вчиненні злочину, передбаченого ст.126 ч.1 КК України при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах. 

 

На досудовому слідстві і в судовому засіданні ОСОБА_1. стверджував, що 10 травня 2006 року під час сварки він не штовхав ОСОБА_2. та не бив її.

 

За поясненнями потерпілої ОСОБА_2., коли вона проходила біля господарства матері засудженого, то побачила останнього, який стояв біля свого автомобіля з ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Вона пройшла біля його автомобіля та пішла далі. Проте її наздогнав ОСОБА_1і наніс удар залізним предметом по голові. Від удару вона впала на ліву руку. Коли піднялась, то почула, що болить рука та в голові у неї шуміло.

 

Із показань свідків ОСОБА_5. і ОСОБА_4. видно, що в той час, коли потерпіла проходила біля них, вони сиділи в автомобілі засудженого. За ними сіла мати ОСОБА_1., а потім і син ОСОБА_1. У цей проміжок часу вони не бачили чи штовхав чи бив засуджений потерпілу.

 

Як вбачається із матеріалів справи, у цей день після сварки з ОСОБА_5., 10 травня 2006 року ОСОБА_2. була обстежена судмедекспертом. При судово-медичному освідченні у ОСОБА_2. значиться, що виявлені тілесні ушкодження у вигляді легкої припухлості м'яких тканин та гіперемії шкіри на чолі зліва із поширенням на ліву лобну ділянку волосяної частини голови,  могли утворитися від удару тупим предметом, від удару об тупий предмет. На біль у лівій руці не скаржилась.

 

На порушення функції лівої руки, як слідує з висновку судово-медичного обстеження, ОСОБА_2. звернулася вперше 21 вересня 2006 року за медичною допомогою у Ярмолинецьку ЦРЛ, де була оглянута лікарем травматологом і на рентгенограмах лівого промене-зап'ястного суглобу визначився консолідуючий перелом лівої променевої кістки. За висновком судово-медичного обстеження цей перелом міг утворитись при падінні на витягнуту ліву руку і виникнути не менш як за 2-3 місяці до звернення в Ярмолинецьку ЦРЛ 21 вересня 2006 року і належать до категорії середнього ступеню тяжкості які спричинили довготривалий розлад здоров'я.

 

За свідченнями свідка ОСОБА_6., до нього восени 2006 року звернулась потерпіла з проханням зробити запис в її медичній картці про те, що вона нібито в травні місяці 2006 року приходила до нього зі скаргою на біль в променевій кістці, але він її не оглядав.

 

Як пояснила в суді судмедексперт ОСОБА_7., при обстеженні потерпілої 10 травня 2006 року  остання на біль в променевій кістці не скаржилась. Виявлений у потерпілої перелом у вигляді закритого перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки в типовому місці в стадії консолідації (заживлення) міг утворитися лише при падінні і тілесне ушкодження могло виникнути не менше як за 2-3 місяці до звернення останньої в Ярмолинецьку ЦРЛ     21 вересня 2006 року.

 

Усі ці обставини підтверджуються висновком судово-медичної експертної комісії Хмельницького обласного бюро судово-медичної експертизи, яка прийшла до висновку, що у ОСОБА_2. мало місце тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої променевої кістки і міг виникнути при падінні. Оскільки цей перелом був виявлений в період його загоєння - 21.09.2006 року, конкретно визначити давність його утворення не представляється можливим. Але експертна комісія вказує, що переломи дистального метаепіфізу променевої кістки зазвичай загоюються на протязі місяця. Але у осіб похилого віку процеси регенерації - загоєння більш сповільнені, тому строки загоєння переломів кісток можуть збільшуватися до 2 місяців. В даному конкретному випадку іммобілізація перелому променевої кістки ОСОБА_2. не проводилась. Тому строк загоєння нефіксованого перелому міг бути більш тривалим, можливо до 3 місяців, але не більше 130 днів.

За показаннями свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_4., які були очевидцями події 10 травня 2006 року, в їх присутності потерпіла ОСОБА_2. не падала на землю.

 

Таким чином цілий ряд наведених доказів спростовує твердження потерпілої ОСОБА_2. про те, що вона отримала перелом променевої кістки внаслідок падіння від нанесеного удару засудженим.

 

За таких обставин суд правильно перекваліфікував дії ОСОБА_1за ст.122 ч.1 КК України на ст.126 ч.1 КК України. Отже, посилання в апеляції на неправильну кваліфікацію дій засудженого є безпідставними.

 

За висновком судово-медичної експертної комісії, виявлені при огляді судмедекспертом 10.05.2006 року у ОСОБА_2. припухлість м'яких тканин та гіперемія (почервоніння) шкіри в лобній ділянці зліва не являються тілесними ушкодженнями з судово-медичної точки зору.

 

Міра покарання засудженому призначена з дотриманням вимог ст.65 КК України.

 

Підстав для збільшення розміру стягнення моральної шкоди і стягнення матеріальних збитків, про що просить потерпіла в апеляції, колегія суддів не знаходить. Як видно зі справи, потерпілою ОСОБА_2. були понесені матеріальні затрати на придбання ліків, необхідних для лікування її хвороб не пов'язаних з заподіянням їй побоїв.

 

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

 

                                                      у х в а л и л а:

 

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2. залишити без задоволення, вирок Ярмолинецького районного суду від 10 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1- без зміни.

 

Головуючий-суддя /підпис/

 

Судді /підписи/

 

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                Л.В. Бойко