копія
Справа № 11-760/2007 року головуючий в І-ій інстанції: Продан Б.Г.
Категорія: ст. 135 ч.3, ст. 286 ч.3 КК України доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«27» грудня 2007 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Шершуна В.В.,
суддів: Дуфнік Л.М., Бойко Л.В.,
з участю прокурора: Підлісного О.І.,
захисника: ОСОБА_6.
та потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_4.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_6. в інтересах засудженого ОСОБА_1. на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від «25» жовтня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р. н., українця, гр-на України, уродженця та жителя м. АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, працюючого водієм служби таксі «063» в м. Хмельницькому, неодруженого, раніше не судимого
засуджено за:
- ст. 286 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки;
- ст. 135 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання ОСОБА_1. - 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому постановлено рахувати з 20.04.2007 року.
Стягнуто з засудженого на користь:
- Хмельницької обласної лікарні - 674 грн. витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2.;
- ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. по 30 000 грн. моральної шкоди кожному;
- НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій обл. 282 грн. 47 коп. судових витрат.
Речові докази у справі - автомобіль «Деу-Ланос» НОМЕР_1, 2 декоративні планки, дзеркало заднього виду, корпус кріплення дзеркала заднього виду, радіоантену, переднє ліве вітрове скло, дзеркало заднього виду в зборі, 4 ємкості з рідинами в зборі, для фарбування автомобіля, кришку баку - звернуто в рахунок відшкодування спричиненої шкоди.
Плетений хрестик чорного кольору, гаманець з грошима в сумі 9 грн., 1 долар США та посвідчення особи ОСОБА_3. - залишено ОСОБА_5
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винний в тому, що 08.04.2007 року, біля 22 год., керуючи автомобілем «Деу-Ланос», д.н. НОМЕР_1, рухаючись по Пр. Миру, перевищив допустиму швидкість руху на даній дорозі, проявивши безпечність та неуважність, не врахував дорожньої обстановки та допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_3. та ОСОБА_2., які переходили дорогу справа наліво по ходу руху автомобіля. Внаслідок наїзду на пішоходів вони отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_3. загинув на місці пригоди, а ОСОБА_2. від отриманих травм 18.04.2007 року померла в Хмельницькій обласній лікарні.
Після вчинення наїзду на пішоходів, ОСОБА_1., усвідомлюючи, що потерпілі перебувають в небезпечному для житті стані внаслідок безпорадності, зник з місця події.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6. в інтересах засудженого ОСОБА_1. просить змінити вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1. покарання у бік його зменшення, застосувавши ст.ст. 69 та 75 КК України.
Також апелянт просить змінити вирок і в частині вирішення долі речових доказів, повернувши автомобіль та інше вилучене у засудженого майно - законному власнику - ОСОБА_7.
При цьому захисник вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, на думку апелянта:
- не взято до уваги та не дано правової оцінки доказам, які могли істотно вплинути на висновки суду (зокрема, перехід пішоходів у невстановленому місці);
- неправильно застосовано кримінальний закон і незаконно засуджено ОСОБА_1. за ст. 135 ч.3 КК України (захисник вважає, що жодних доказів, які б доводили вину його підзахисного у даному злочині в матеріалах справи не має);
- призначене покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого (апелянт вважає, що суд при призначені покарання не врахував, що засуджений щиро покаявся у вчиненому та частково відшкодував заподіяну ним шкоду);
- невірно вирішено долю речових доказів (захисник вважає, що власником вилученого у засудженого майна є ОСОБА_7., тому саме їй має бути повернуто це майно).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_6. в інтересах засудженого ОСОБА_1. в підтримку поданої апеляції, потерпілих ОСОБА_5. і ОСОБА_4. на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти апеляції та просив залишити вирок без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1. у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель декількох осіб і в залишенні у небезпеці - завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, особою, яка сама поставила потерпілого в небезпечний для життя стан, при зазначених у вироку обставинах, - відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, сам засуджений ОСОБА_1. вину визнав частково та пояснив, що 08.04.2007 року, біля 22 год. 00 хв., він, керуючи автомобілем «Деу-ланос», держномер НОМЕР_1, рухався в м. Хмельницькому по Проспекту Миру в напрямку вул. М.Рибалка. Швидкість його автомобіля складала 55 км/год. Не доїжджаючи до перехрестя вулиць Перемоги та Проспекту Миру, він раптово, за 10 метрів, побачив чоловіка, який переходив вулицю, другої людини він не бачив. Не встигнувши загальмувати, він збив людину та зупинився за 20-30 метрів від місця пригоди, але злякавшись, втік до с. Давидківці, де залишив автомобіль, а сам виїхав до Росії. Винним за ст. 135 він себе не визнав, оскільки вважав, що потерпілому буде надана допомога.
Ці покази засудженого об'єктивно підтверджуються протоколом огляду місця події, згідно якого, на вул. Проспект Миру в м. Хмельницькому за 23,8 м. від перехрестя з вул. Перемоги, в районі осьової лінії був виявлений труп ОСОБА_3. з численними тілесними ушкодженнями, а також сліди наїзду - осип бруду, шматки скла, пластмаси тощо. На місці події виявлено також слід гальмування довжиною 5,95 м.
Як видно з протоколу огляду автомобіля «Деу-Ланос», держномер НОМЕР_1 від 12.04.2007 року, в ньому виявлено пошкодження вітрового скла, бампера, скла лівої дверки, а також відсутність лівого дзеркала заднього виду, на місці якого, виявлено кров людини, яка, згідно судово-імунологічної експертизи, могла належати і ОСОБА_2. і ОСОБА_3., що підтверджує покази ОСОБА_1. про механізм наїзду на потерпілих.
Як видно з висновків судово-медичних експертиз, смерть ОСОБА_3. настала внаслідок важкої політравми, у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелому основи та склепіння черепа, крововиливу під м'які оболонки головного мозку та мозочку, закритою травми грудної клітки та черевної порожнини з множинними двобічними переломами ребер, пошкодженням легень, печінки та внутрішнього крововиливу. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів - виступаючих частин автомобіля при наїзді на потерпілого. При наданні своєчасної медичної допомоги врятувати життя ОСОБА_3. було неможливо, в зв'язку з важкістю отриманих ним травм.
Причиною смерті ОСОБА_2. стало поєднання травм голови (крововиливу в м'які мозкові оболонки), грудної клітки (перелом 2-3 ребра), живота (розрив селезінки) та нижніх кінцівок (перелом лівої велико-гомілкової кістки), які були спричинені виступаючими частинами автомобіля в момент наїзду.
Як видно з показів потерпілої ОСОБА_4., 08.04.2007 року, повертаючись з гостей, вона перейшла Проспект Миру, а потім почула сильний удар, повернувшись, - побачила, що ОСОБА_3., який проводжав її та доньку, збила машина, яка на великій швидкості зникла з місця події. ОСОБА_3 помер на місці події, а доньку забрала швидка медична допомога, яка доставила її в лікарню, де вона і померла, згодом.
Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_7. пояснила, що разом з ОСОБА_1. вони святкували 08.04.2007 року «Пасху», о 16 год. 00 хв. чоловік пішов на роботу і більше вона його не бачила, а наступного дня виявила в гаражі пошкоджений автомобіль.
Давши всім доказам по справі належну оцінку з точки зору їх достатності, допустимості, достовірності та відносності, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст. 286 ч.3 КК України, оскільки він порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого, загинуло двоє людей.
Разом з тим, на думку колегії суддів, дії ОСОБА_1. слід перекваліфікувати з ч.3 ст. 135 КК України на ч.1 ст. 135 КК України, оскільки він завідомо залишив без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані, в який він сам їх поставив. Ні слідством, ні судом, не здобуто доказів про те, що внаслідок залишення ОСОБА_1. потерпілих у небезпеці, вони загинули.
Так, потерпілий ОСОБА_3. загинув на місці події, отримавши травму, несумісну з життям, а потерпіла ОСОБА_2. була негайно доставлена в лікарню, де отримала адекватне лікування і померла не в зв'язку з відсутністю або запізненням надання допомоги, а через тяжкість отриманих нею пошкоджень.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1. навмисно залишив потерпілих в небезпеці, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 135 КК України.
Міра покарання призначена засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України - з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її пом'якшення.
Посилання апелянта на те, що суд не врахував обставин, які пом'якшують покарання засудженого, а саме: його щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди, - не може бути взято до уваги судової колегією, оскільки саме ці обставини враховані судом, як видно з вироку, в результаті чого, Таньчуку призначено мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 286 ч.3 КК України.
Враховано судом, виходячи з вищенаведеного і порушення правил переходу дороги потерпілими. Тому колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженому з цих підстав.
Разом з тим, при визначенні долі речових доказів суд першої інстанції не врахував, що власником автомобіля «Деу-ланос» та запасних частин до нього є ОСОБА_7., а тому, звернення автомобіля та запасних частин у відшкодування шкоди суперечить вимогам ст. 81 КПК України, оскільки ОСОБА_7. цивільним відповідачем по справі визнана не була. В зв'язку з цим, вирок в цій частині підлягає зміні, а названі речові докази - передачі їхньому власнику - ОСОБА_7.
Враховуючи викладене, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_6. задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від «25» жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1. з ч.3 ст. 135 на ч.1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 1 року обмеження волі.
Вважати ОСОБА_1. засудженим за ч.3 ст. 286 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Остаточно, керуючись ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до відбуття призначити 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
Речові докази по справі: автомобіль «Деу-Ланос» НОМЕР_1, 2 декоративні планки, дзеркало заднього виду, корпус кріплення дзеркала заднього виду, радіоантену, переднє ліве вітрове скло, дзеркало заднього виду в зборі, 4 ємкості з рідинами в зборі, для фарбування автомобіля, кришку баку - повернути власниці - ОСОБА_7.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий: /підпис/
судді: /підпис/
Копія вірна, згідно оригіналу
cуддя апеляційного суду Шершун В.В.