Справа № 2-772/2011 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року                                                                                                 Галицький районний суд м. Львова

в складі:      головуючого - судді Ванівського О.М..,     

              при  секретарі -  Скрипка О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввікнопласт»про стягнення заборгованості по заробітній платі ,суд -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з лютого 2009 р по листопад  2009 р в розмірі 4975,00 грн.  та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунків в порядку передбаченому ст 116-117 КЗпП України в розмірі 4354,00 грн. , а всього разом 9959,00 грн.

Позов мотивує тим , що він працював на посаді столяра в ТзОВ «Львіввікнопласт»з 01.12.2006 р по 30.09.2009р. , з лютого 2009 року відповідач не виплачував йому заробітну плату.  Посадовий оклад столяра становив мінімальну заробітну плату, встановлену законодавством України 11.01.2010р. його звільнено з роботи за згодою сторін. Проте в порушення норм чинного законодавства при звільненні з позивачем не було проведено повний розрахунок, а тому просить позов задоволити.

        В судове засідання сторони не з'явилися, про дату та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів та постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов необхідно задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці»своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Право на своєчасне одержання винагороди за працю належить до конституційних прав громадян та захищається державою.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.  В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді столяра в ТзОВ «Львіввікнопласт»з 01.12.2006 р по 20.09.2009 р (а.с.9-10) . З жовтня 2009 р відповідач не виплачував йому заробітну плату. Посадовий оклад столяра становив мінімальну заробітну плату встановлену законодавством України.

Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 11.01.2010р. позивача звільнено з роботи за згодою сторін.

Таким чином відповідач повинен був провести з позивачем повний розрахунок по виплатах, що належать останньому 11.01.2010 р., що зроблено не було.

Враховуючи наведене, а також встановлений законодавством України мінімальний розмір заробітної плати по періодах, заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.10.2009 р по 01.11.2009 р. становить 4975,00 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунків в порядку передбаченому ст.. 116-117 КЗпП України становить 4354,00 грн., всього 9959,00 грн. Тобто позивачем правильно здійснено обчислення розміру заборгованості по заробітній платі , а тому позов слід задоволити.

Отже з відповідача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 9959,00 грн.

Керуючись ст.. 10, 60, 209, 212, 218, 224, 294 ЦПК України, ст.. 83,115,116,117 КЗпП України , ст.. 24 Закону України «Про оплату праці», суд -

В и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввікнопласт»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2009 р по 01.11..2009 р. в розмірі 4975,00 гривні середньомісячний заробіток за час затримки розрахунків в порядку передбаченому ст.. 116-117 КЗпП України в розмірі 4354,00 гривень, а всього 9959,00 гривень .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввікнопласт»на користь держави судовий збір в розмірі 103 (сто три) гривні та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять ) гривень.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

   Заочне рішення може бути переглянуте Галицьким районним судом м. Львова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

.Суддя: